21:04 / Schwarzer Lack - Prinz Pi

Die Sonne geht wie jeden Abend langsam unter, ohne Grußwort

Orangenes Licht lugt dort über der Tanke, kurz vor

Bevor das blaue Neon — den Namen «Aral» schreibt

Autos kommen, tanken, fahren, Ampeln schalten

Der Tag weicht

Kreuzung atmet im rotgrünen Rhythmus, stockend

Paar Kids jetzt, mit grad geholten Sixpacks hockend

Auf den Stromkästen, Handylautsprecher werfen Tonfetzen

Zu denen LEDs in Bremsleuchten zu Rot wechseln

Meine Finger ziehen das Silberpapier

Von der Flasche eines billigen Bier

Dessen angenehme Kühle sich niederlegt

Sie durch Windungen im Inneren rinnend in meine Tiefe trägt

In der Mitte, wo Gefühle schlafen wie graue Schatten

Es bedarf noch einiger Flaschen, um sie hinauszulassen

Leichte Vibration in meiner Hosentasche rechts

Und dann weiß ich, was die anderen Idioten machen jetzt

Mein Kreislauf und der Akku halten beide nicht den Abend durch

Die unbestimmte Angst, die mir seit Tagen durch den Magen kurvt

Verflüchtigt sich, Gedanken schweifen

Bleiben hängen in verdammten Schleifen, die Laternen fangen an, zu scheinen

Stadt zugedeckt von weichem Schatten, der noch Rot enthält

Verdammter Hund, steht mal wieder da im Hof und bellt

Heiser und hysterisch, in einem Rhythmus, den nur er versteht

Während eins der Kids da unten etwas fertig dreht

Bis das Purple Haze in blauen Wolken seinen Duft zu mir trägt — Benzin und

alter Regen teilen die Luft

Mit Rosmarin auf dem Balkon, das Beck’s mit seinem eigentümlichen Grasgeruch,

eine weitere Nuance

Die Stadt strömt ein in meine Nase, Augen und Ohren

Dringt bei meiner Haut in die Poren

Aufgedrehte Mädchen in Schuhen, zu hoch, um gut zu laufen

Versuchen cool zu rauchen, Kippen leuchten, Lippen leuchten

Begafft von drei Männern mit dicken Bäuchen

Und Trainingshosen: Die Lebensfrohen und Lebensmatten

Die Leben wollen, die schon Leben hatten

Unter den Augen beige Schatten

Unter uns allen leben Ratten

Schluck rinnt die Kehle runter

Haar mit Haut, mit Gewebe, mit Schädel, mit Seele drunter

In den Ecken webt das Dunkel den Beginn der Nacht

Um drei Minuten nach Neun heb ich den Hörer ab

Und deine Stimme ist so nah, als wärst du neben mir hier

Als du Schluss machtest, war neben der Neun die Vier

Deine Stimme ist so nah als wärst du neben mir hier

Als du Schluss machtest, war neben der Neun die Vier

Manchmal kann ich den großen Atem spüren

Seh die Augen reflektiert in den schwarzen Türen

Auf dem Parkplatz drüben

Dann verlier ich den Kontakt, kapsel mich ab

Langsam rotierend um die Achse der Stadt

Werde Teil der Genius-Deutschland-Community!

Сонце заходить повільно, як кожен вечір, без жодного привітання

Помаранчеве світло визирає над АЗС, якраз перед цим

Перед синім неоном — пише назву «Арал»

Приїжджають машини, заправляються, їздять, перемикають світлофор

День відходить

Кросінг дихає в червоно-зеленому ритмі, зупиняючись

Зараз пара дітей, які сидять навпочіпки з шістьма пачками, які вони щойно отримали

На блоки живлення гучномовці мобільного телефону видають уривки звуку

При якому світлодіоди в стоп-сигналах змінюються на червоний

Мої пальці тягнуть срібний папір

З пляшки дешевого пива

Чия приємна прохолода поселяється

Несучи його крізь мої внутрішні звити, вливаючись у мої глибини

Посередині, де почуття сплять, мов сірі тіні

Щоб їх випустити, потрібно ще кілька пляшок

Легка вібрація в кишені брюк справа

І тоді я знаю, що зараз роблять інші ідіоти

Мій кровообіг і батарея не вистачає на вечір

Смутний страх, який цілими днями мучить мій живіт

Розвіюється, думки блукають

Застрягти в довбаних петлях, ліхтарі починають світити

Місто вкрите м’якою тінню, яка все ще містить червоний колір

Проклятий пес, знову стоїть у дворі і гавкає

Хриплий і істеричний, в ритмі, який тільки він розуміє

Поки хтось із дітей внизу закінчує зйомки

Поки Фіолетовий серпанок не несе мені в блакитних хмарах свій запах — бензин і

старі дощі розділяють повітря

З розмарином на балконі, Beck's з його особливим запахом трави,

ще один нюанс

Місто ллється мені в ніс, очі і вуха

Потрапляє в пори моєї шкіри

Схвильовані дівчата в занадто високому взутті, щоб добре ходити

Спробуй круто курити, попи сяють, губи сяють

На них дивилися троє чоловіків з великими животами

І тренувальні штани: веселі й килимки життя

Хто хоче життя, хто вже мав життя

Під очима бежеві тіні

Щури живуть серед усіх нас

Ковток біжить до горла

Волосся зі шкірою, з плетінням, з черепом, з душею внизу

В кутках темрява плете початок ночі

Я беру трубку о третій хвилині на дев’яту

І твій голос такий близький, ніби ти тут біля мене

Коли ви закінчили, біля дев’ятки була четвірка

Твій голос такий близький, ніби ти був тут поруч зі мною

Коли ви закінчили, біля дев’ятки була четвірка

Іноді я відчуваю великий подих

Подивіться на очі, що відбиваються в чорних дверях

Там на стоянці

Тоді я втрачаю контакт, ізолююсь

Повільно обертається навколо осі міста

Станьте частиною спільноти Genius Germany!