Время - Пилот

Как было время медведем,

Так шло оно по асфальту,

Рубцами в сердце проходя…

Ему звезда во тьме светит,

В седле на нём автостопом

Летит в неведомо куда жизнь моя.

Что я для него?

Что ты для него?

— Пыль!

Часы тянули к растрате,

За ломоть хлеба сгребали

Все силы наши в мешок.

Стояли камни стенами,

Уют покой наш хранили,

Да вместо неба — потолок.

Что я для тебя?

Як був час ведмедем,

Так йшло воно по асфальту,

Рубцями в серце проходячи...

Йому зірка у темряві світить,

У сідлі на ньому автостопом

Летить у невідомо куди життя моє.

Що я для нього?

Що ти для нього?

—Пил!

Годинник тягнув до розтрати,

За скибку хліба згрібали

Усі сили наші в мішок.

Стояли каміння стінами,

Затишок спокій наш зберігали,

Так, замість неба, стеля.

Що я для тебе?