Сумасшедший - Пилот

Погреться у нарисованной печки,

Послушать несуществующий голос,

Он тихо споет тебе о хорошем,

Красивом, которым полон твой дом.

А где он, ты это силишься вспомнить

И ночью, рождая странные мысли,

Приходишь к уже потрепанной фразе,

Что лучше оставить все на потом.

И встретив свое имя на одной из могил,

Ты с ужасом почувствуешь, что ты уже был,

И что тебе останется вместо мечты,

Ухаживать за нею, поливая цветы.

Тот праздник, что не доставил мне радость,

Тот вечер, который всех нас поставил на место,

Избавил нас от веселья,

Которым мы обладали с утра.

Бездомный, в боях потерянный кем-то, рассудок

Напоминает мне город сожженный,

Где вместо снега шел пепел,

Откуда я убежал лишь вчера.

И вспомнив свое имя за одним из столов

Ты с ужасом почувствуешь, что ты не готов

Исправить те ошибки, что наделал в пути,

Что наделал в пути…

Погрітися біля намальованої грубки,

Послухати неіснуючий голос,

Він тихо заспіває тобі про хороше,

Гарним, яким сповнений твій дім.

А де він, ти це намагаєшся згадати

І вночі, народжуючи дивні думки,

Приходиш до вже пошарпаної фрази,

Що краще лишити все на потім.

І зустрівши своє ім'я на одній із могил,

Ти з жахом відчуєш, що ти вже був,

І що тобі залишиться замість мрії,

Доглядати її, поливаючи квіти.

Те свято, що не доставило мені радість,

Той вечір, що всіх нас поставив на місце,

Позбавив нас від веселощів,

Який ми мали з ранку.

Бездомний, у боях втрачений кимось, розум

Нагадує мені місто спалене,

Де замість снігу йшов попіл,

Звідки я втік лише вчора.

І згадавши своє ім'я за одним із столів

Ти з жахом відчуєш, що не готовий

Виправити ті помилки, що наробив у дорозі,

Що наробив у дорозі...