Сны - Пилот

В проводах мокрых улиц

Запутались сны мои, словно пыль.

Ветер жизнь мою кружит,

В сердце поет.

Знаешь ли ты, кто там живет?

Кто молоко звезды из блюдца тихо пьёт?

Холодным ветром осенним

Смотрит время из глаз моих.

Мир вокруг,

Словно зверь, в грёзах дремлет,

Нервно скулит.

Да тишина, словно степь ночная, звенит.

Знаешь, что будет, когда она замолчит?

Комната без стен, лампа с потолка…

А где же я?

С семени до смерти маяка

Вся моя онейронавтика,

Что рисуют в небе облака!

Всё, что я помню, всё, что я знаю,

всё, что ждёт впереди — сны.

Отзовется апрелем ледоход

В моем сердце, вскроет весну.

Полетят дни, недели, времени круг.

Знаешь ли, страх, когда смотрят вокруг?

Знаешь по правде, кто враг, а кто друг?

На каемке кемарю,

На меня смотрит Бог глазами детей,

Отмирание сердца, бессонница дней.

Знаешь ли, кто так похож на людей?

Чьи стражи двери маются тенью за ней?

Перешепот химер,

Плавный срыв чердака,

И с ними я!

У проводах мокрих вулиць

Заплуталися мої сни, наче пил.

Вітер життя моє кружляє,

Серце співає.

Чи знаєш ти, хто там живе?

Хто молоко зірки зі блюдця тихо п'є?

Холодним осіннім вітром

Дивиться час із очей моїх.

Світ навколо,

Немов звір, у мріях дрімає,

Нервово скиглить.

Так, тиша, немов нічний степ, дзвенить.

Знаєш, що буде, коли вона замовкне?

Кімната без стін, лампа зі стелі…

А де я?

З насіння до смерті маяка

Вся моя онейронавтика,

Що малюють у небі хмари!

Все, що я пам'ятаю, все, що я знаю,

все, що чекає попереду - сни.

Відгукнеться квітнем льодохід

У моєму серці розкриє весну.

Полетять дні, тижні, час коло.

Чи знаєш, страх, коли дивляться навколо?

Знаєш по правді, хто ворог, а хто друг?

На облямівці кемарю,

На мене дивиться Бог очима дітей,

Відмирання серця, безсоння днів.

Чи знаєш, хто так схожий на людей?

Чиї сторожі двері мають тінь за нею?

Перешепіт химер,

Плавний зрив горища,

І з ними я!