Сайга - Пилот

Захлопнут индиго своих лепестков, отцветающие чудеса.

«Сайгу» на плечо, вдоль стены по-кошачьи в леса.

Не святые стоят на углах, но святоши заучат из книг:

Бог — наивный ребенок, а вовсе не мудрый старик.

Пограничники вновь пеленгуют след неведомых нам кораблей.

Абонент недоступен, до нас никому нет дела.

Мы бежим из больших городов замолить по укрытиям детей

Колыбельной словами, что мама нам пела.

Сколько б ни тикало время в астрономической мгле,

Каждый живой впереди видит Свет за окном.

Сколько раз навсегда ни прощались, кем бы ни были б, ни сгинули б где,

Мы все возвращаемся в этот единственный Дом.

Дождь прощается каплей последней, судьба прикусила язык,

В окнах серых на подоконнике фикус и кошка.

Осторожно слова маяками, если ты к темноте не привык.

В тридевятое лесом на ощупь страшно немножко.

За граненым стаканом сидим в одиночку, ночь — выколи глаз,

Все догадки сошлись в одно слово, и сейчас в самый раз

Отпустить бы гремучую в поле, рот прикрыть палестинским платком,

В лужах прыгать ребенком и мудро молчать стариком…

Закриють індиго своїх пелюсток, що відцвітають чудеса.

«Сайгу» на плече, вздовж стіни по-котячому в ліси.

Не святі стоять на кутах, але святоши завчать з книг:

Бог - наївна дитина, а зовсім не мудрий старий.

Прикордонники знову пеленгують слід невідомих кораблів.

Абонент недоступний, до нас нікому немає справи.

Ми втечемо з великих міст замолити за укриттями дітей

Колисковою словами, що мама нам співала.

Скільки б ні тикав час в астрономічній темряві,

Кожен живий попереду бачить Світло за вікном.

Скільки разів назавжди не прощалися, ким би не були, б, не згинули де,

Ми все повертаємося в цей єдиний Дім.

Дощ прощається краплею останньою, доля прикусила язик,

У вікнах сірих на підвіконні фікус і кішка.

Обережно слова маяками, якщо ти до темряви не звик.

Тридев'яте лісом на дотик страшно трошки.

За граненою склянкою сидимо в одиночку, ніч — виколи око,

Всі здогади зійшлися в одне слово, і зараз в самий раз

Відпустити би гримучу в поле, рот прикрити палестинською хусткою,

У калюжах стрибати дитиною і мудро мовчати старим.