Про кота - Пилот

За пятью холмами под лиловым небом

Стоит дом.

У окна, на кресле, под зеленым пледом

Спит он.

Убежали люди, бросив вещи,

Такая вещь — война.

Своя шкура дороже, понятное дело,

Забыли кота.

Было время вспомнить

И взять его с собой,

«Но до зверей ли тут»

Скажет вам, наверно, любой.

Там, где в гриве лошадь

Золотистый вечер несла,

Ходит кот унылый

Во сне.

У всех просит молока.

Встретят его скоро

У ворот небесных теплом,

За пятью холмами, под лиловым небом

Стоит дом.

За п'ятьма пагорбами під ліловим небом

Стоїть будинок.

Біля вікна, на кріслі, під зеленим пледом

Спить він.

Втекли люди, кинувши речі,

Така річ — війна.

Своя шкіра дорожча, ясна річ,

Забули кота.

Було час згадати

І взяти його із собою,

«Але до звірів чи тут»

Скаже вам, мабуть, будь-хто.

Там, де в гриві кінь

Золотистий вечір несла,

Ходить кіт похмурий

Уві сні.

У всіх просить молока.

Зустрінуть його незабаром

У воріт небесних теплом,

За п'ятьма пагорбами, під ліловим небом

Стоїть будинок.