Город - Пилот

Слышал в детстве я сказку про город чужой.

Там все жители спят, тишина и покой.

На улицах никого, в своей уютной норе

Свернулся сытый зверь, и несётся везде

Чёрной птицей снег по дороге.

Не в нём ли окна зажгут,

Когда в последний путь пойдут ноги мои?

И я пожму лапу Зверю, что выйдет встретить меня.

Крылья свои сложу устало,

Закрою глаза и побегу в своем сне.

«Спокойной ночи" — усмехнутся мне в спину,

И полечу по земле, как

Чёрной птицей снег по дороге.

Тот старый город не сказка и не так далеко.

Каждый, кто смотрит в мои глаза, может увидеть его.

Где красный мак, осыпаясь углями, полыхнёт в огне,

Слышишь, как, тихо звеня, летит к тебе

Чёрной птицей снег по дороге.

Чув у дитинстві я казку про місто чуже.

Там усі жителі сплять, тиша і спокій.

На вулицях нікого, у своїй затишній норі

Згорнувся ситий звір, і несеться скрізь

Чорним птахом сніг по дорозі.

Не в ньому лі вікна запалять,

Коли в останній шлях підуть ноги мої?

І я тисну лапу Звірю, що вийде зустріти мене.

Крила свої склали втомлено,

Заплющу очі і втечу у своєму сні.

«На добраніч» усміхнуться мені в спину,

І полечу по землі, як

Чорним птахом сніг по дорозі.

Те старе місто не казка і не так далеко.

Кожен, хто дивиться в мої очі, може побачити його.

Де червоний мак, обсипаючись вугіллям, спалахне в вогні,

Чуєш, як, тихо брязкаючи, летить до тебе

Чорним птахом сніг по дорозі.