Деревенская - Пилот

Травы-гулены за полночь

Бегали по полю,

Серебристою волною

Бегали ночами за мной.

Звали русалки пить до дна,

Только я хмельной в ответе,

Много девок красивых на свете,

А жена одна.

Жизни путь пройду, в небо упаду,

Руки протяну: «Здравствуй!»,

Тебя найду…

Рассудила меня земля,

Всяку божью тварь живую

Уважать стал как родную,

Я и в лес хожу без ружья.

Стол порезанный ножом,

Табурет стакан да окна,

Что выходят на дорогу,

Да на той дороге я.

Жизни путь пройду, в небо упаду,

Руки протяну: «Здравствуй!»,

Тебя найду…

Слепит снега белизна,

Искрами ох манит,

Не уснуть бы мне здесь спьяну,

Больно долгой будет ночь.

Я то все переживу,

Подсоблю и другу

Пелена, метель да вьюга,

Про тропу звериную.

Жизни путь пройду, в небо упаду,

Руки протяну: «Здравствуй!»,

Тебя найду…

Чтение научно-популярных книжек

Вскоре привело меня к убеждению,

Что в библейских рассказах

Многое не может быть верным,

Следствием этого было прямо-таки

Фантастическое свободомыслие.

«Теоретические идеи не возникают отдельно от опыта,

Независимо от него, их также нельзя вывести из опыта

Чисто логическим путем.

Их возникновение есть творческий акт,

Коль скоро теоретическая идея возникла,

Её стоит строго придерживаться,

До тех пор пока она не приведет к противоречию.

Я придерживаюсь представления о непрерывном характере поля

Не потому что исхожу из какого-то предрассудка,

А потому что не могу придумать ничего такого,

Что могло бы органически заменить эти представления.

Трави-гулени за північ

Бігали полем,

Сріблястою хвилею

Бігали ночами за мною.

Звали русалки пити до дна,

Тільки я хмільна у відповіді,

Багато дівчат красивих на світі,

А дружина одна.

Життя шлях пройду, в небо впаду,

Руки простягну: «Привіт!»,

Тебе знайду…

Розсудила мене земля,

Всяку божу тварюку живу

Поважати став як рідну,

Я і в ліс ходжу без рушниці.

Стіл порізаний ножем,

Табурет склянку та вікна,

Що виходять на дорогу,

Так, на тій дорозі я.

Життя шлях пройду, в небо впаду,

Руки простягну: «Привіт!»,

Тебе знайду…

Сліпить снігу білизна,

Іскрами охманить,

Не заснути би мені тут сп'яну,

Дуже довгою буде ніч.

Я то все переживу,

Підсоблю і другу

Пелена, хуртовина та завірюха,

Про стежку звірину.

Життя шлях пройду, в небо впаду,

Руки простягну: «Привіт!»,

Тебе знайду…

Читання науково-популярних книжок

Незабаром призвело мене до переконання,

Що в біблейських оповіданнях

Багато чого не може бути вірним,

Наслідком цього було прямо-таки

Фантастичне воледумство.

«Теоретичні ідеї не виникають окремо від досвіду,

Незалежно від нього, їх також не можна вивести з досвіду

Чисто логічним шляхом.

Їхнє виникнення є творчий акт,

Коли теоретична ідея виникла,

Її стоїть суворо дотримуватися,

До того часу поки вона не призведе до протиріччя.

Я дотримуюсь уявлення про безперервний характер поля

Не бо виходжу з якогось забобону,

А бо не можу придумати нічого такого,

Що могло би органічно замінити ці уявлення.