Я – пущенная стрела - Пикник

Я пущенная стрела.

И нет зла в моем сердце, но

Кто-то должен будет упасть все равно…

А нищие правят бал.

Они хотят, да не могут дать.

И все, что зовут они кровью — только вода…

Ах зачем, зачем мне эта земля.

Зачем мне небо без ветра и птиц.

Я пущенная стрела.

Прости…

Я не могу этот город любить.

Пусть будет сердце из чистого льда.

И то, что зовут они кровью — только вода.

О как много погасших огней, как много рук, что нельзя согреть.

Так мимо, мимо, мимо, мимо, мимо, мимо, мимо, скорей…

Я пущенная стрела.

И нет зла в моем сердце, но

Кто-то должен будет упасть, кто-то должен будет упасть,

Кто-то должен будет упасть все равно…

Я пущена стріла.

І немає зла в моєму серці, але

Хтось повинен буде впасти однаково…

А жебраки правлять бал.

Вони хочуть, та не можуть дати.

І все, що звуть вони кров'ю— лише вода...

Ах навіщо, навіщо мені ця земля.

Навіщо мені небо без вітру та птахів.

Я пущена стріла.

Пробач…

Я не можу це місто любити.

Нехай буде серце з чистого льоду.

І те, що звуть вони кров'ю — тільки вода.

Про багато погаслих вогнів, як багато рук, що не можна зігріти.

Так мимо, мимо, мимо, мимо, мимо, мимо, мимо, швидше…

Я пущена стріла.

І немає зла в моєму серці, але

Хтось повинен буде впасти, хтось повинен буде впасти,

Хтось повинен буде впасти однаково…