Из мышеловки - Пикник

Ещё грязь не смыта с кожи,

Только страха больше нет,

Потому затих прохожий,

Удивленно смотрит вслед.

А движения неловки,

Будто бы из мышеловки,

Будто бы из мышеловки

Только вырвалась она.

За три слова до паденья,

За второе за рожденье,

За второе за рожденье

Пей до полночи одна.

А в груди попеременно

Был то пепел, то алмаз,

То лукаво, то надменно

Ночь прищуривала глаз.

А движения неловки,

Будто бы из мышеловки,

Будто бы из мышеловки

Только вырвалась она.

За три слова до паденья,

За второе за рожденье,

За второе за рожденье

Пей до полночи одна.

И уже не искалечит

Смех лощенных дураков,

Ведь запрыгнул ей на плечи

Мокрый ангел с облаков.

А движения…

А движения неловки,

Будто бы из мышеловки,

Будто бы из мышеловки

Только вырвалась она.

Ще бруд не змитий зі шкіри,

Тільки страху більше нема,

Тому затих перехожий,

Здивовано дивиться слідом.

А рухи ніякові,

Ніби з мишоловки,

Ніби з мишоловки

Тільки-но вирвалася вона.

За три слова до падіння,

За друге за народження,

За друге за народження

Пий до півночі одна.

А в грудях поперемінно

Був то попіл, то алмаз,

То лукаво, то гордо

Ніч примружувала очі.

А рухи ніякові,

Ніби з мишоловки,

Ніби з мишоловки

Тільки-но вирвалася вона.

За три слова до падіння,

За друге за народження,

За друге за народження

Пий до півночі одна.

І вже не скалічить

Сміх лощених дурнів,

Адже застрибнув їй на плечі

Мокрий янгол з хмар.

А рухи…

А рухи ніякові,

Ніби з мишоловки,

Ніби з мишоловки

Тільки-но вирвалася вона.