Египтянин - Пикник

Будто я...

Будто я...

Чему вовсе не быть, так того не сгубить,

А чего не сгубить, тому нету конца на Земле.

Тонких улиц иглу

Пальцем переломлю.

Будь свободна душа,

Но меня не лишай

Легких крыльев,

Ведь кажется мне,

Будто я египтянин,

И со мною и Солнце и зной,

И царапает небо когтями

Легкий Сфинкс, что стоит за спиной.

Будто я...

Будто я...

Тот терял, ты найдешь,

Тот молчал, ты поешь,

Тот задумал такое,

Так не будет покоя

Уже никогда.

А мечта не нова,

Чтоб до неба трава.

Будь свободна душа,

Но меня не лишай

Легких крыльев,

Ведь кажется мне,

Будто я египтянин,

И со мною и Солнце и зной,

И царапает небо когтями

Легкий Сфинкс, что стоит за спиной.

Будто я...

Будто я...

Чему вовсе не быть...

Чему вовсе не быть...

Будто я египтянин,

И со мною и Солнце и зной,

И царапает небо когтями

Легкий Сфинкс, что стоит за спиной.

Будто я...

Будто я...

Неначе я...

Неначе я...

Чому зовсім не бути, так того не занапастити,

А чого не занапастити, тому немає кінця на Землі.

Тонких вулиць голку

Пальцем переломлю.

Будь вільна душа,

Але мене не лишай

Легких крил,

Адже здається мені,

Неначе я єгиптянин,

І зі мною, і Сонце, і спека,

І дряпає небо пазурами

Легкий Сфінкс, що стоїть за спиною.

Неначе я...

Неначе я...

Той втрачав, ти знайдеш,

Той мовчав, ти співаєш,

Той задумав таке,

Так не буде спокою

Вже ніколи.

А мрія не нова,

Щоб до неба трава.

Будь вільна душа,

Але мене не лишай

Легких крил,

Адже здається мені,

Неначе я єгиптянин,

І зі мною, і Сонце, і спека,

І дряпає небо пазурами

Легкий Сфінкс, що стоїть за спиною.

Неначе я...

Неначе я...

Чому зовсім не бути...

Чому зовсім не бути...

Неначе я єгиптянин,

І зі мною, і Сонце, і спека,

І дряпає небо пазурами

Легкий Сфінкс, що стоїть за спиною.

Неначе я...

Неначе я...