От Кореи до Карелии - Пикник

От Кореи до Карелии

Завывают ветры белые,

Завывают ветры белые,

Путь-дорогу не найти.

От Кореи до Карелии

Сам не ведаю, что делаю.

Ой не ведаю, что делаю,

Меня темного прости.

А навстречу, как подобраны,

Идут хмурые недобрые,

Идут хмурые недобрые,

Страшно руку им подать.

Не идут, а спотыкаются,

Не поют, а заикаются,

Не поют, а заикаются,

Видно, скоро пропадать.

А навстречу, как побитые,

Идут хилые да хитрые,

Идут хилые да хитрые,

Строят рожи зеркалам.

А по ним уж, как завещано,

Все бегут морщины-трещины,

Все бегут морщины-трещины,

Делят их на пополам.

Ну и что — одежды порваны,

Зато каждому да поровну,

Зато каждому да поровну

Разноцветных да заплат.

Летят клочья во все стороны,

Лбы трещат и рвутся бороды,

Лбы трещат и рвутся бороды,

Да все это не со зла.

От Кореи до Карелии

Завывают ветры белые,

Завывают ветры белые,

Путь-дорогу не найти.

От Кореи до Карелии

Сам не ведаю, что делаю,

Ой не ведаю, что делаю,

Меня темного прости.

Від Кореї до Карелії

Завивають вітри білі,

Завивають вітри білі,

Шлях-дорогу не знайти.

Від Кореї до Карелії

Сам не знаю, що роблю.

Ой не знаю, що роблю,

Мене темного вибач.

А назустріч, як підібрані,

Ідуть похмурі недобрі,

Ідуть похмурі недобрі,

Страшно руку їм подати.

Не йдуть, а спотикаються,

Не співають, а заїкаються,

Не співають, а заїкаються,

Видно, скоро пропадати.

А назустріч, як побиті,

Ідуть кволі та хитрі,

Ідуть кволі та хитрі,

Будують пики дзеркалам.

А за ним вже, як заповідано,

Всі біжать зморшки-тріщини,

Всі біжать зморшки-тріщини,

Ділять їх наполовину.

Ну і що — одяг порваний,

Зате кожному так порівну,

Зате кожному так порівну

Різнокольорових та латок.

Летять шматки на всі боки,

Лби тріщать і рвуться бороди,

Лби тріщать і рвуться бороди,

Так все це не зла.

Від Кореї до Карелії

Завивають вітри білі,

Завивають вітри білі,

Шлях-дорогу не знайти.

Від Кореї до Карелії

Сам не знаю, що роблю,

Ой не знаю, що роблю,

Мене темного вибач.