Я почти итальянец - Пикник

Ты думал - мы дети белого холода,

Ты думал –мы больше не сделаем шаг,

И новые ветры вернутся не раньше,

Чем ты досчитаешь до ста.

Ты думал – дыхание наше глубоко,

Ты думал - наверно, мы скованы сном.

А мы открыли двери и окна настежь,

А иначе зачем это все.

Мне опять захотелось тепла и я жду,

Вот сейчас мое сердце расплавится,

Я почти итальянец...

Я почти итальянец...

Может, то, что я ждал, уже началось,

И я кружусь в фантастическом танце.

Я почти итальянец...

Ты думал - огонь в нашем доме погашен,

Ты думал – мы спорим опять ни о чем,

А мы открыли двери и окна настежь,

А иначе зачем это все.

Мне опять захотелось тепла и я жду,

Вот сейчас мое сердце расплавится,

Я почти итальянец...

Я почти итальянец...

Может, то, что я ждал, уже началось,

И я кружусь в фантастическом танце.

Я почти итальянец...

Я почти итальянец...

Я почти итальянец...

Ти думав – ми діти білого холоду,

Ти думав - ми більше не зробимо крок,

І нові вітри повернуться не раніше,

Чим ти дорахуєш до ста?

Ти думав - дихання наше глибоко,

Ти думав - мабуть, ми скуті сном.

А ми відчинили двері та вікна навстіж,

А інакше навіщо це все.

Мені знову захотілося тепла і я чекаю,

Ось зараз моє серце розплавиться,

Я майже італієць...

Я майже італієць...

Може, те, що я чекав, вже почалося,

І я кружляю у фантастичному танці.

Я майже італієць...

Ти думав – вогонь у нашому будинку погашений,

Ти думав - ми сперечаємося знову ні про що,

А ми відчинили двері та вікна навстіж,

А інакше навіщо це все.

Мені знову захотілося тепла і я чекаю,

Ось зараз моє серце розплавиться,

Я майже італієць...

Я майже італієць...

Може, те, що я чекав, вже почалося,

І я кружляю у фантастичному танці.

Я майже італієць...

Я майже італієць...

Я майже італієць...