Твое сердце должно быть моим - Пикник

Я следом за тобой пойду,

Меня не отличишь от тени,

А спрячешься в траву,

Я притворюсь растением.

Это я незаметно крадусь

В час, когда ты отходишь ко сну.

Твое сердце должно быть моим,

Твое сердце вернет мне весну.

Да, ты можешь отдать свою душу

Оранжевым демонам страсти

И смотреть, замирая,

Kак она превращается в дым.

Что душа мне твоя?

Этот легкий затерянный ветер.

Hет, должно быть моим твое сердце,

Твое сердце должно быть моим.

Да, ты можешь отдать свое тело

Восьми носорогам,

И одев себя в пену и дрожь,

в раскаленную падать волну.

Что до этого мне?

И какое мне дело.

Hет, должно быть моим твое сердце,

Твое сердце вернет мне весну.

Да, ты можешь пустить в свою комнату

Пеструю птицу сомнений

И смотреть, как горячими крыльями

Бьет она по лицу, не давая уснуть.

Что мне мысли твои?

Эта жалкая нить, что связала и душу и тело.

Hет, должно быть моим твое сердце,

Твое сердце вернет мне весну.

Я следом за тобой пойду,

Меня не отличишь от тени.

А спрячешься в траву,

я притворюсь растением.

Это я незаметно крадусь

В час, когда ты отходишь ко сну.

Твое сердце должно быть моим,

Твое сердце вернет мне весну.

Я слідом за тобою піду,

Мене не відрізниш від тіні,

А сховаєшся в траву,

Я вдаю рослиною.

Це я непомітно крадусь

Коли ти відходиш до сну.

Твоє серце має бути моїм,

Твоє серце поверне мені весну.

Так, ти можеш віддати свою душу

Помаранчевим демонам пристрасті

І дивитися, завмираючи,

Як вона перетворюється на дим.

Що душа твоя?

Цей легкий загублений вітер.

Ні, має бути моїм твоє серце,

Твоє серце має бути моїм.

Так, ти можеш віддати своє тіло

Восьми носорогам,

І одягнувши себе в піну і тремтіння,

у розпечену падати хвилю.

Що мені до цього?

І яке мені діло.

Ні, має бути моїм твоє серце,

Твоє серце поверне мені весну.

Так, ти можеш пустити до своєї кімнати

Строкатий птах сумнівів

І дивитися, як гарячими крилами

Б'є вона по обличчю, не даючи заснути.

Що мені твої думки?

Ця жалюгідна нитка, що зв'язала і душу, і тіло.

Ні, має бути моїм твоє серце,

Твоє серце поверне мені весну.

Я слідом за тобою піду,

Мене не відрізниш від тіні.

А сховаєшся в траву,

я вдаю рослиною.

Це я непомітно крадусь

Коли ти відходиш до сну.

Твоє серце має бути моїм,

Твоє серце поверне мені весну.