Пикник - Пикник

Пойдeм со мною, я скажу, почему

Мне не хотелось бы идти одному

Туда,где тонкие ветви до небес достают,

Туда,где самозабвенно о чeм-то поют

Океан трав, океан трав ,бездомные ветра.

За спиной остался город из стекла и камней,

Фантастический узор бесконечных огней.

И, наверное, скоро мы вернeмся назад.

Посмотри на меня ещe раз,

Посмотри мне в глаза...

Вот опять притаился у ног

Перекрeсток, будто пыльный цветок.

Он запомнил все наши шаги.

Он отпустит меня, мы ведь с ним не враги,

В океан трав, в океан трав , к бездомным ветрам.

За спиной остался город из стекла и камней,

Фантастический узор бесконечных огней.

И, наверное, скоро мы вернeмся назад.

Посмотри на меня ещe раз,

Посмотри мне в глаза...

Пойдем, не бойся что-нибудь потерять,

Так верить хочется, что это не зря.

Наперекор холодам и дождю

Мы зовeм на пикник, где давно уже ждут

Океан трав, океан трав , бездомные ветра.

За спиной остался город из стекла и камней,

Фантастических узоров бесконечных огней.

И, наверное, скоро мы вернeмся назад.

Посмотри на меня ещe раз,

Посмотри мне в глаза...

Ходімо зі мною, я скажу, чому

Мені не хотілося б йти одному

Туди, де тонкі гілки до небес дістають,

Туди, де самозабутньо про щось співають

Океан трав, океан трав, бездомні вітри.

За спиною залишилося місто зі скла та каміння,

Фантастичний візерунок нескінченних вогнів.

І, мабуть, скоро ми повернемося назад.

Подивися на мене ще раз,

Подивись мені в очі...

Ось знову причаївся біля ніг

Перехрестя, ніби куряча квітка.

Він запам'ятав усі наші кроки.

Він відпустить мене, адже ми з ним не вороги,

В океан трав, в океан трав, до бездомних вітрів.

За спиною залишилося місто зі скла та каміння,

Фантастичний візерунок нескінченних вогнів.

І, мабуть, скоро ми повернемося назад.

Подивися на мене ще раз,

Подивись мені в очі...

Ходімо, не бійся щось втратити,

Тож вірити хочеться, що це не дарма.

Всупереч холодам і дощу

Ми кличемо на пікнік, де давно вже чекають

Океан трав, океан трав, бездомні вітри.

За спиною залишилося місто зі скла та каміння,

Фантастичні візерунки нескінченних вогнів.

І, мабуть, скоро ми повернемося назад.

Подивися на мене ще раз,

Подивись мені в очі...