Новая азбука - Пикник

С тех пор, как сгорели дома,

Легко и светло им на свете

Случается, что иногда

Два Солнца им светят.

Они утоляют женьшенем

Жажду, не ведая сами,

Что любит их Чeрная Женщина

С серебряными волосами.

И эта Земля им завещана

Под рваными небесами,

И любит их Чeрная Женщина

С серебряными волосами.

ЭТО РЕКА ГАНГ

Когда станет жарко богам

От звезд, горящих в руках,

Они вспомнят, что есть на Земле река

Ганг, Ганг.

Когда станет грустно богам,

Погруженным в холодную тишь,

Они вспомнят, что есть на Земле

Париж, Париж.

Когда станет страшно богам

И почудится шорох в углах,

Они вспомнят тогда о себе самих

И полюбят себя в зеркалах.

З того часу, як згоріли будинки,

Легко і світло їм на світлі

Трапляється, що іноді

Два Сонця їм світять.

Вони втамовують женьшенем

Спрагу, не знаючи самі,

Що любить їх Чорна Жінка

З срібним волоссям.

І ця Земля їм заповідана

Під рваними небесами,

І любить їх Чорна Жінка

З срібним волоссям.

ЦЕ РІЧКА ГАНГ

Коли стане жарко богам

Від зірок, що горять у руках,

Вони згадають, що є на Землі річка

Ганг, Ганг.

Коли стане сумно богам,

Зануреним у холодну тишу,

Вони згадають, що є на Землі

Париж, Париж.

Коли стане страшно богам

І здасться шарудіння в кутах,

Вони згадають тоді про себе самих

І полюблять себе в дзеркалах.