На луче… - Пикник

На луче… На луче…

На луче…

На луче… На луче…

На луче…

Среди призрачных порогов,

Где под неба взглядом строгим,

Вся дрожит обезумевешая звезда.

Поиграв сперва немного,

Заведет тебя дорога

И опять оставит пропадать.

Припев:

Посреди весны, где сердце бесится,

Где не спросят тебя, кто ты и зачем?

Где легко и хочет день повеситься,

На прозрачном солнечном луче.

Стыд мучительный изведав,

Став предателем последним,

За блаженный миг готовый все отдать.

Зачарованный как будто,

Что без воли и рассудка,

Сам идет туда, чтоб снова пропадать.

Припев:

Посреди весны, где сердце бесится,

Где не спросят тебя, кто ты и зачем?

Где легко и хочет день повеситься,

На прозрачном солнечном луче.

На луче…

На луче…

На луче…

Что за демоны над ним?

Жаром внутренним гоним,

Он торопится, не в силах больше ждать.

Зачарованный как будто,

Что без воли и рассудка,

Сам идет туда, чтоб снова пропадать.

На луче… На луче…

На луче…

На луче… На луче…

На луче…

На промені… На промені…

На промені…

На промені… На промені…

На промені…

Серед примарних порогів,

Де під неба поглядом суворим,

Вся тремтить шалена зірка.

Погравши спочатку трохи,

Заведе тебе дорога

І знову залишить пропадати.

Приспів:

Серед весни, де серце біситься,

Де не спитають тебе, хто ти і навіщо?

Де легко і хоче день повіситися,

На прозорому сонячному промені.

Сором болісний звідавши,

Ставши зрадником останнім,

За блаженну мить готовий все віддати.

Зачарований начебто,

Що без волі і розуму,

Сам іде туди, щоб знову пропадати.

Приспів:

Серед весни, де серце біситься,

Де не спитають тебе, хто ти і навіщо?

Де легко і хоче день повіситися,

На прозорому сонячному промені.

На промені…

На промені…

На промені…

Що за демони над ним?

Жаром внутрішнім женемо,

Він поспішає, не в силах більше чекати.

Зачарований начебто,

Що без волі і розуму,

Сам іде туди, щоб знову пропадати.

На промені… На промені…

На промені…

На промені… На промені…

На промені…