Мотылёк - Пикник

Да легко жить на свете,

В небе радуга светит,

День приветлив и светел

И вокруг все поет.

Ни труда, ни заботы

В мир хрустальный он смотрит,

В мир хрустальный он смотрит

И чудесного ждет.

Такова его доля,

С ветром утренним споря,

Да судьбы своей скорой

Не знать до поры.

Ночь его не застанет,

Он вспорхнет и растает,

Навсегда улетая

В иные миры.

Вот бы нам эти крылья

Кем тогда бы мы были?

Может в небе застыли б,

С облаками паря.

Может глупо и странно

Быть во власти желаний,

Быть во власти желаний

Верить в то, что не зря.

Будто маленький ангел,

Пролетит он над нами,

Пролетит он над нами

Высоко-высоко.

А потом он растает

Кто-то скажет — светает,

Видя белую стаю —

Хоровод мотыльков.

Ночь его не застанет

Он вспорхнет и растает,

Навсегда улетая

В иные миры.

Такова его доля,

С ветром утренним споря,

Да судьбы своей скорой

Не знать до поры.

Так легко жити на світі,

В небі веселка світить,

День привітний і світлий

І навколо все співає.

Ні праці, ні турботи

У світ кришталевий він дивиться,

У світ кришталевий він дивиться

І чудесного чекає.

Така його частка,

З вітром ранковим сперечаючись,

Так, долі своєї швидкої

Не знати до пори.

Ніч його не застане,

Він спахне і ростає,

Назавжди відлітаючи

В інші світи.

Ось би нам ці крила

Ким тоді би ми були?

Може в небі застигли б,

З хмарами паря.

Може безглуздо і дивно

Бути у владі бажань,

Бути у владі бажань

Вірити в те, що недаремно.

Мов маленький ангел,

Пролетить він над нами,

Пролетить він над нами

Високо-високо.

А потім він росте

Хтось скаже — світає,

Бачачи білу зграю —

Хоровод метеликів.

Ніч його не застане

Він спахне і ростає,

Назавжди відлітаючи

В інші світи.

Така його частка,

З вітром ранковим сперечаючись,

Так, долі своєї швидкої

Не знати до пори.