Иероним - Пикник

В доме неприметном,

В доме без окна

Спрятана от солнца

Комната одна.

В комнате луч света

Тишиной храним,

В тишине шатаясь

Пляшет Иероним.

А вокруг старухи

Водят хоровод,

Что это за сила

Их ведет вперед?

Рвут старухи платья,

Им ли унывать,

Иероним очнется,

Станет рисовать.

Растирает краски

Черный папуас,

В этой дикой пляске

Потерял он глаз.

Ох уж торопился,

Пел на радостях.

Ведь были эти краски

У дьявола в гостях.

Рвут старухи платья,

Город весь не спит,

Старый шизофреник,

Что он там творит?

Как шальной тарантул

Духами гоним,

Мечется по кругу,

Пляшет Иероним.

То вдруг не мигая,

Смотрит на огонь,

В эти то минуты

Ты его не тронь.

Он за все заплатит

Кровушкой своей.

Хватит!

Нет не хватит,

А ну еще сильней!

У будинку непримітному,

У будинку без вікна

Захована від сонця

Кімната одна.

У кімнаті промінь світла

Тишем зберігаємо,

У тиші хитаючись

Скаче Ієронім.

А навколо старої

Водять хоровод,

Що це за сила

Їх веде вперед?

Рвуть бабусі сукні,

Їм або сумувати,

Ієронім прокинеться,

Чи стане малювати.

Розтирає фарби

Чорний папуас,

У цьому дикому танці

Втратив він очі.

Ох вже поспішав,

Співав на радощах.

Адже були ці фарби

У диявола в гостей.

Рвуть бабусі сукні,

Місто все не спит,

Старий шизофренік,

Що він там творить?

Як шалений тарантул

Духами женемо,

Мечиться по кругу,

Скаче Ієронім.

То раптом не блимаючи,

Дивиться на вогонь,

В ці то хвилини

Ти його не торкни.

Він за все заплатить

Крівкою своєю.

Досить!

Ні не вистачить,

А ну ще сильніше!