Диск-жокей - Пикник

На одной из наших улиц был веселый дом.

Там, раскручивая пленки, пел магнитофон.

Жизнерадостный жокей улыбался до ушей.

Всего вечера душа, говорил он не спеша —

«Для тебя папа

Будет Заппа.

Для тебя крошка

Аббы немножко.

Для тебя сынок

Тяжелый рок».

Но в веселом этом доме появился враг.

И, расправой угрожая, требовал гапак.

Но собравшийся народ порезвиться не дает.

И, вступив в борьбу с толпой, вел себя он как герой.

По углам швыряя пленки,

Головой крушил колонки.

Кто прихлопывал в ладоши, кто взлетал до потолка.

Так что получилось что-то вроде гапака.

Нам хвалить подобное вроде не с руки.

Но зато в тот вечер не было тоски.

Каждый веселился как умел и мог,

Не жалея рук, не жалея ног.

Та-да-да-дай!

На одній з наших вулиць був веселий будинок.

Там, розкручуючи плівки, співав магнітофон.

Життєрадісний жокей посміхався до вух.

Усього вечора душа, говорив він не поспішаючи—

«Для тебе тато

Буде Заппа.

Для тебе крихта

Абби трошки.

Для тебе синку

Важкий рок".

Але у веселому цьому будинку з'явився ворог.

І розправою погрожуючи вимагав гапак.

Але народ, що зібрався, попустувати не дає.

І, вступивши в боротьбу з натовпом, поводився він як герой.

По кутах жбурляючи плівки,

Головою трощив колонки.

Хто плескав у лади, хто злітав до стелі.

Так що вийшло щось на зразок гапака.

Нам хвалити подібне ніби не з руки.

Але в той вечір не було туги.

Кожен веселився як умів і міг,

Не шкодуючи рук, не шкодуючи ніг.

Та-да-да-дай!