Чужестранец - Пикник

Ничего, что жизнь твоя напрасна,

Ничего, что твой не долог век,

Лишь бы Солнцем утренним украшен,

Ты бы шел легко себе по свету.

И светло, и ничего не ранит,

Ровно все для сердца твоего,

Оттого идешь, как чужестранец,

Чужестранец — только и всего.

Ничего, что небо позабыло,

Как ночами освещать наш путь,

Ничего, вдруг все еще вернется,

Вдруг вернется все когда-нибудь.

Иногда покажется: как странно,

Ни о чем особо не жалея,

Быть везде и всюду чужестранцем,

Вечным чужестранцем на Земле.

Нічого, що життя твоє марне,

Нічого, що твій не довгий вік,

Лише би Сонцем ранковим прикрашений,

Ти би йшов легко собі по світу.

І світло, і нічого не ранить,

Рівно все для серця твого,

Тому йдеш, як чужинець,

Чужинець — тільки й всього.

Нічого, що небо забуло,

Як ночами висвітлювати наш шлях,

Нічого, раптом все ще повернеться,

Раптом повернеться все колись.

Іноді здасться: як дивно,

Ні про чим особливо не шкодуючи,

Бути скрізь і всюди чужинцем,

Вічним чужинцем на Землі.