(Something About) Ysabel's Vance - Peter Hammill

In the new hotel, on Fiesta Night, the staff are bored;

Donna Ysabel dances zombie-like, the guests applaud…

The color is local, the tourists are tanned

The natives are restless and everything’s second-hand

Places disappear, but the names endure as alibis;

Memory’s hazy here, no-one's really sure of how time flies…

Well drunk, the bass player cries into his beer —

Are Ysabel’s mother or Ysabel dancing here?

After hours all the couriers are in the bar

Round the corner with the drivers in a game of cards…

In bursts Ysabel, her hair let loose, her limbs set free;

On the tabletops she’s dancing to a memory —

Conversation stops and every eye is turned to see…

Something about Ysabel’s dance

It’s a shrinking world, it’s a fun-packed cruise, a museum trip:

Skirt the native girl, check the rabid dog, rejoin the ship

There’s no Charlie Mingus, his Tijuana’s gone…

This smile for the camera is all just a tourist con

But after hours all the couriers and drivers know

Of a cantina where there’s every chance that she might show;

And maybe Ysabel will dance the dance for real again

Her mother’s footsteps, vice and virtue, lust and love and pain

There’s something here the anthropologist dare not explain

Something about Ysabel’s dance…

У новому готелі в ніч Фієсти персонал нудьгує;

Донна Ізабель танцює як зомбі, гості аплодують…

Колір місцевий, туристи засмаглі

Тубільці неспокійні, і все в секонд-хенді

Місця зникають, але імена залишаються як алібі;

Пам’ять тут туманна, ніхто не впевнений у тому, як летить час…

Добре п’яний бас-гітарист плаче у своє пиво —

Тут танцює мама Ізабель чи Ізабель?

У неробочий час усі кур’єри в барі

За рогом з водіями в грі в карти…

Поривами Ізабель, її волосся розпущене, її кінцівки звільнені;

На стільницях вона танцює на спогад —

Розмова припиняється, і кожне око звертається, щоб побачити…

Дещо про танець Ізабель

Це світ, що скорочується, це веселий круїз, поїздка до музею:

Обійти тубільну дівчину, перевірити скаженого пса, знову приєднатися до корабля

Немає Чарлі Мінгуса, його Тіхуани немає…

Ця посмішка для камери — лише туристична обман

Але після робочого дня всі кур’єри та водії знають

Про кантину, де є всі шанси, що вона може показати;

І, можливо, Ізабель знову станцює танець по-справжньому

Стежки її матері, порок і чеснота, пожадливість, любов і біль

Тут є щось, що антрополог не наважується пояснити

Дещо про танець Ізабель…