Lost And Found - Peter Hammill

Even the wolf can learn,

even the sheep can turn,

even the frog bcome at last the prince.)

No more imagined insults

and no more bloated pride —

I’ll see you at the wedding,

I’ll see you on the other side

and I’ll hold my peace forever

but I’ll hold my passion more…

I’ll be holding the door

and waiting for the princess —

I could say I’m waiting for the world,

but when it comes right down to it

I’m simply waiting for the girl.

On through the ring of changes

I’ll be at my side in a single bound,

lost and found

looking to be lost and found.

La Rossa extends her hands — in the morning light the stigmata don’t show

She’s up already, making plans;

she thinks it’s maybe time he ought to go And she’s friendly like it’s a service but she’s ringing around his head —

though he knows she has no further use for him

still he feels like he’s raised from the dead.

Out to the cold grey daylight, never ever wondering, of course,

if one moment of perfect passion

is worth a lifetime of remorse.

So it’s no more empty promises

and no more idle threats;

no more 'if only’s'

and no more 'and yet’s';

no more wishes for the future

no more denials of the past;

I’m free at last

I’m in love at last

I’m lost and found

…put on your red dress, baby…

…cos we’re going out, tonight…

…put on your high heeled slippers…

…everything's gonna

be alright

Навіть вовк може навчитися,

навіть вівці можуть обертатися,

навіть жаба нарешті стала принцем.)

Більше ніяких вигаданих образ

і більше ніякої роздутої гордості —

Побачимось на весіллі,

Я побачу вас на іншому боці

і я буду мовчати навіки

але я буду тримати свою пристрасть більше...

Я буду притримувати двері

і чекаю на принцесу -

Я міг би сказати, що я чекаю на світ,

але коли справа доходить до справи

Я просто чекаю дівчину.

На крізь кільце змін

Я буду поруч зі мною в одному рейсі,

бюро знахідок

шукати загублених і знайдених.

Ла Росса простягає руки — у ранковому світлі стигмати не видно

Вона вже встала, будує плани;

вона думає, що, можливо, йому пора йти І вона привітна, наче це послуга, але вона дзвонить у нього в голові —

хоча він знає, що вона більше не має від нього користі

все одно він відчуває себе так, наче воскрес із мертвих.

На холодне сіре денне світло, ніколи не дивуючись, звичайно,

якщо одна мить ідеальної пристрасті

вартий докорів сумління.

Отже, це більше не порожні обіцянки

і жодних пустих погроз;

не більше "якби тільки"

і більше жодних «і все ж»;

більше жодних побажань на майбутнє

більше немає заперечень минулого;

Нарешті я вільний

Я нарешті закохався

Я загубився і знайшовся

…одягни свою червону сукню, дитинко…

...тому що ми збираємося гуляти сьогодні ввечері...

…взути тапочки на високих підборах…

…все буде

бути в нормі