Curtains - Peter Hammill

Well, Tommy woke that morning

With a headfull of rocks

And Sylvia was in shock

The story they’d been faking

Had frozen on their lips

And fallen through the brush of fingertips

And though they packed their bags

Ready for the road

The curtains and the bedroom door

Stayed closed

For Sylvia and Tommy

This is a curtain call

They’ve been running away for years

But pride in flight

Precedes a certain fall

So Tommy rubs his stubble

As if to check his face is there

And Sylvia combs her hair

Just like nothing really happened

They’ll carry on as before…

But this thing won’t work, will it, any more

And though the bags are packed

Ready for the road

The curtains and the bedroom door

Stay closed

For Sylvia and Tommy

There’s nowhere left to hide…

They’ve been running for years

To find some kind of thrill

To take away the emptiness

That they both feel inside

Making the fictional

Out of the matter of fact;

Masquerade the picture

But now the frame’s all cracked

For Sylvia and Tommy

There’s nothing left to try

They’ve been running for years

To find some kind of life

That offers an excitement

That the rest of us pass by

So Tommy woke that morning

With a headfull of rocks

And Sylvia was in shock

This story they’d been faking

Was frozen on their lips

And falling through the brush of fingertips

And though the bags are packed

Ready for the road

The curtains and the bedroom door

Stay closed

For Sylvia and Tommy

There’s nowhere left to go

They’ve been running away so long

There’s just no strength to carry on

They can’t get back to what they knew

A life abandoned once and long ago

Ну, Томмі прокинувся того ранку

З повною головою каменів

І Сільвія була в шоці

Історія, яку вони фальсифікували

Завмер на їхніх губах

І впав крізь кисть кінчиків пальців

І хоча пакували валізи

Готовий до дороги

Штори і двері в спальню

Залишився закритим

Для Сільвії та Томмі

Це завіска

Вони тікають роками

Але гордість у польоті

Передує певному падінню

Тому Томмі тре свою щетину

Ніби щоб перевірити, чи є його обличчя

А Сільвія розчісує волосся

Ніби нічого насправді не сталося

Вони продовжать так як раніше…

Але ця річ більше не працюватиме, чи не так

І хоча сумки запаковані

Готовий до дороги

Штори і двері в спальню

Залишайтеся закритими

Для Сільвії та Томмі

Нема де сховатися…

Вони бігають роками

Щоб знайти якийсь гострий відчуття

Щоб забрати порожнечу

Що вони обоє відчувають всередині

Створення вигаданого

Поза фактом;

Маскарад картини

Але тепер рама вся тріснула

Для Сільвії та Томмі

Немає нічого, щоб спробувати

Вони бігають роками

Щоб знайти якесь життя

Це викликає хвилювання

Щоб ми решта проходили повз

Тому Томмі прокинувся того ранку

З повною головою каменів

І Сільвія була в шоці

Цю історію вони фальсифікували

Завмер на їхніх губах

І падіння крізь кінчики пальців

І хоча сумки запаковані

Готовий до дороги

Штори і двері в спальню

Залишайтеся закритими

Для Сільвії та Томмі

Нема куди діти

Вони так довго тікали

Просто немає сили для продовження

Вони не можуть повернутися до того, що знали

Життя, покинуте колись і давно