Степь - Пелагея

Только степь вздохнёт едва,

Как божею росой трава

Омоет ноги в стремени,

Очнутся реки времени.

Смотри, несётся конница,

Степная вольница

Полков суровых казаков

Из тьмы веков.

Ночь молит остановиться,

Месяц бреет скулы, лица,

Вьются над папахой чубы,

Хлещет ус, сверкают зубы.

Степь шальная войско мчит,

Ворон гибельный кричит.

Летит, рискуя головой,

Казак лихой!

Мать-отца рыдать оставим,

Навсегда постель заправим,

К сердцу - горсть земли родимой,

Да взасос - уста любимой.

С правдой-маткой под уздцы

Уезжали молодцы

Отведать желчь полынную,

Судьба фамильная...

И степь шальная войско мчит,

Ворон гибельный кричит.

Летит, рискуя головой,

Казак лихой!

Кони ржут, котёл бурлится,

Дым от трубочки клубится.

Каша, брага, песня, пляс,

И зыбко в предрассветный час.

Ой, казак, гуляй пока,

Дай поспать своим врагам,

Но в поле диком есаул

Опять зовёт в зарю…

И вновь несётся конница,

Степная вольница.

Летит, рискуя головой,

Казак лихой!

Как степь шальная войско мчит,

Ворон гибельный кричит.

Летит, рискуя головой,

Казак лихой,

Казак лихой!

Тільки степ зітхне ледве,

Як божею росою трава

Миє ноги в стремені,

Отямиться річки часу.

Дивись, мчить кіннота,

Степова вольниця

Полків суворих козаків

З темряви століть.

Ніч благає зупинитися,

Місяць голить вилиці, обличчя,

В'ються над папахою чуби,

Хлеще вус, сяють зуби.

Степ шалене військо мчить,

Ворон згубний кричить.

Летить, ризикуючи головою,

Козак лихий!

Мати-батька ридати залишимо,

Назавжди постіль заправимо,

До серця - жменя землі рідної,

Та взасос - уста коханої.

З правдою-маткою під вуздечки

Виїжджали молодці

Покуштувати жовч полинну,

Доля родинна...

І степ шалене військо мчить,

Ворон згубний кричить.

Летить, ризикуючи головою,

Козак лихий!

Коні іржуть, котел вирує,

Дим від трубочки клубочиться.

Каша, брага, пісня, танець,

І хитко в передсвітанковий час.

Ой, козаку, гуляй поки,

Дай поспати своїм ворогам,

Але в полі дикому осавулі

Знову кличе до світанку…

І знову мчить кіннота,

Степова вольниця.

Летить, ризикуючи головою,

Козак лихий!

Як степ шалене військо мчить,

Ворон згубний кричить.

Летить, ризикуючи головою,

Козак лихий,

Козак лихий!