Под палящим огнём - Баста, Пелагея

Солнце высоко взойдет.

Где роса, где туман.

Рвется сердце, сокол мой,

К тебе, ты дождись.

Не улетай.

Солнце высоко взойдет и теплом своим согреет этот мир.

Мы назло, болью пройдем, даже все потеряв - победим.

Солнце высоко взойдет, так за тьмой ночной приходят светлые дни...

Мы всегда остаемся под палящим огнем.

И никогда в тени...

Я делаю шаг, мне надо бежать.

Гремят барабаны в ушах.

За мной сплошной стеной от скал до небес.

Беспощадный пожар.

Я делаю шаг, в правой руке щит, в левой зажат ржавый кинжал.

Я делаю шаг, ты делаешь свой, кто-то из нас перестанет дышать.

Я делаю шаг, сталь залазит под латы голодной змеей.

Ты делаешь свой шаг и падаешь

Став одним целым

С этой холодной землей

Война, как война

И люди навряд ли смогут без войн

Сколько за мирное небо

Нами заплачено крови

Я пришел в этот мир, как и ты

Не зная, что меня ждет

Не зная, какими дорогами буду идти

И каким огнем обожжет

Сегодня небесная гладь

Завтра копоть и мгла

Сегодня нельзя проиграть

Но так карта легла

И пускай падает небо

И пускай уходит земля из-под ног

И пускай по судьбе мне суждено пропасть

И кануть на самое дно

И пускай в этом бою я буду убит

Все не зря, потому что ради тебя я погиб

Солнце высоко взойдет и теплом своим согреет этот мир.

Мы назло, болью пройдем, даже все потеряв - победим.

Солнце высоко взойдет, так за тьмой ночной приходят светлые дни...

Мы всегда остаемся под палящим огнем.

И никогда в тени...

Мы опять не спали

Но нам снова снился вкус победы

Сладкий, словно детство

Теплый, будто лето

Идем вперед и до конца

Будто на праздник

Ты ведь знаешь нашу правду

Эти танки не боятся грязи

Удача любит лишь тех

Кто не устал пытаться, знаешь

Нас никто не звал за собой вперед

Да, мы самозванцы

Из окопа в атаку возможно

В последний раз, последний шаг

Свинцовый ветер в лицо

Над головой огненный шар

По обожженной земле

Кем мы были с тобой

Пусть после решат

Герои уходят на небо

Забирая с собой наш страх

Бравые парни

Хранимы молитвами мамиными

Помятыми латами

Парни из стали

Эти парни здесь

Стали кровными братьями

Я приду на заре к тебе

Я приснюсь тебе жив и здоров

Эта копоть и гарь с наших душ

Смоется первым весенним дождем

Я уйду, но вернусь, пусть во сне

Пусть не сам я тебе поклонюсь

Как бы не было тут

Я дождусь тебя на небесах

Солнце высоко взойдет.

Где роса, где туман.

Рвется сердце, сокол мой,

К тебе, ты дождись.

Не улетай.

Солнце высоко взойдет и теплом своим согреет этот мир.

Мы назло, болью пройдем, даже все потеряв - победим.

Солнце высоко взойдет, так за тьмой ночной приходят светлые дни...

Мы всегда остаемся под палящим огнем.

И никогда в тени...

Сонце високо зійде.

Де роса, де туман.

Рветься серце, сокіл мій,

До тебе, ти дочекайся.

Не улітай.

Сонце високо зійде і своїм теплом зігріє цей світ.

Ми на зло, болем пройдемо, навіть усе втративши – переможемо.

Сонце високо зійде, то за темрявою нічною приходять світлі дні.

Ми завжди залишаємось під палючим вогнем.

І ніколи в тіні...

Я роблю крок, мені треба тікати.

Гримлять барабани у вухах.

За мною суцільною стіною від скель до неба.

Нещадна пожежа.

Я роблю крок, у правій руці щит, у лівій затиснутий іржавий кинджал.

Я роблю крок, ти робиш свій, хтось із нас перестане дихати.

Я роблю крок, сталь залазить під лати голодною змією.

Ти робиш свій крок і падаєш

Ставши одним цілим

З цією холодною землею

Війна, як війна

І люди навряд чи зможуть без воєн

Скільки за мирне небо

Нами заплачено крові

Я прийшов у цей світ, як і ти

Не знаючи, що на мене чекає

Не знаючи, якими дорогами йтиму

І яким вогнем обпалить

Сьогодні небесна гладь

Завтра кіптяву і імла

Сьогодні не можна програти

Але так карта лягла

І нехай падає небо

І нехай іде земля з-під ніг

І нехай долею мені судилося пропасти

І канути на саме дно

І нехай у цьому бою я буду вбитий

Все не дарма, бо заради тебе я загинув

Сонце високо зійде і своїм теплом зігріє цей світ.

Ми на зло, болем пройдемо, навіть усе втративши – переможемо.

Сонце високо зійде, то за темрявою нічною приходять світлі дні.

Ми завжди залишаємось під палючим вогнем.

І ніколи в тіні...

Ми знову не спали

Але нам знову снився смак перемоги

Солодкий, мов дитинство

Теплий, наче літо

Ідемо вперед і до кінця

Неначе на свято

Адже ти знаєш нашу правду

Ці танки не бояться бруду

Удача любить лише тих

Хто не втомився намагатися, знаєш

Нас ніхто не кликав уперед

Так, ми самозванці

З окопа в атаку можливо

Востаннє, останній крок

Свинцевий вітер в обличчя

Над головою вогненна куля

По обпаленій землі

Ким ми були з тобою

Нехай після вирішать

Герої йдуть на небо

Забираючи із собою наш страх

Браві хлопці

Хроніми молитвами маминими

Пам'ятими латами

Хлопці зі сталі

Ці хлопці тут

Стали кровними братами

Я прийду на зорі до тебе

Я приснюся тобі живий і здоровий

Ця кіптява і гар з наших душ

Змиється першим весняним дощем

Я піду, але повернусь, нехай уві сні

Нехай не сам я тобі вклонюся

Як би не було тут

Я дочекаюся тебе на небесах

Сонце високо зійде.

Де роса, де туман.

Рветься серце, сокіл мій,

До тебе, ти дочекайся.

Не улітай.

Сонце високо зійде і своїм теплом зігріє цей світ.

Ми на зло, болем пройдемо, навіть усе втративши – переможемо.

Сонце високо зійде, то за темрявою нічною приходять світлі дні.

Ми завжди залишаємось під палючим вогнем.

І ніколи в тіні...