Казак - Пелагея

Шел казак на побывку домой,

Шел он лесом, дорогой прямой,

Обломилась доска, подвела казака -

Искупался в воде ледяной.

Обломилась доска, подвела казака -

Искупался в воде ледяной.

Он взошел на крутой бережок

И костер над рекою зажег.

Мимо девушка шла и к нему подошла:

"Что случилось с тобою, дружок?"

Мимо девушка шла и к нему подошла:

"Что случилось с тобою, дружок?"

Отвечал ей казак молодой:

"Я осетра ловил под водой.

Буйна речка, быстра, не поймал осетра,

Зачерпнул я воды сапогом".

Буйна речка, быстра, не поймал осетра,

Зачерпнул я воды сапогом".

Говорила девчина ему:

"Не коптись ты, казак, на дыму.

Уходить не спеши, сапоги просуши,

Разведем мы костер на дому".

Уходить не спеши, сапоги просуши,

Разведем мы костер на дому".

Был казак тот еще молодой,

Да, к тому же, совсем холостой.

Ой, дощечка, доска подвела казака,

Не дошел он до дому весной.

Ой, дощечка, доска подвела казака,

Не дошел он до дому весной.

Ішов козак на відвідання додому,

Ішов він лісом, дорогою прямою,

Обломилася дошка, підвела козака -

Викупався у воді крижаний.

Обломилася дошка, підвела козака -

Викупався у воді крижаний.

Він зійшов на крутий бережок

І багаття над річкою запалило.

Повз дівчина йшла і до нього підійшла:

"Що сталося з тобою, друже?"

Повз дівчина йшла і до нього підійшла:

"Що сталося з тобою, друже?"

Відповідав їй козак молодий:

Я осетра ловив під водою.

Буйна річка, швидка, не впіймав осетра,

Зачерпнув я води чоботом.

Буйна річка, швидка, не впіймав осетра,

Зачерпнув я води чоботом.

Дівчина казала йому:

«Не коптись ти, козаку, на диму.

Іти не поспішай, чоботи просуши,

Розведемо ми багаття вдома».

Іти не поспішай, чоботи просуши,

Розведемо ми багаття вдома».

Був козак той ще молодий,

Так, до того ж, зовсім неодружений.

Ой, дощечко, дошка підвела козака,

Не дійшов він до дому навесні.

Ой, дощечко, дошка підвела козака,

Не дійшов він до дому навесні.