Au-delà des falaises - Pablo Pico, Oxmo Puccino

Si tu t’accrochais à une étoile filante

T’aurais la lumière plein les bras et des rêves pour mille ans

Mais entre nous à peine une pellicule

Pour se parler vraiment, on prend un véhicule

Pour être touché, faut voir le touchant

Et pour se toucher maintenant, on doit passer l'écran

Partir ailleurs que vers le Nord

Où les parois de béton verticales te bordent

Depuis ces temps immémoriaux où l’on se chuchote, se cherchent, avec le même

noyau

Quelques notes, afin de repousser la guerre quand c’est lances et flèches

contre fusils lasers

L’avenir, se trace dans le passé, donc le présent avant tout

Tirer son destin du monde qui nous entoure

Rémus, Romulus, Abel et Cain

Nés pour se battre et couchés sans câlins

Avant d'être historique c’est personnel

Malgré les prédictions traditionnelles, tout homme de son frère est le gardien

Qu’il le veuille ou non

Dans le refus, le deuil est long

S’il y a «terre» dans fraternel

C’est qu’au début il y a un peuple, séparé par la mer

Tous le petit de quelqu’un, à qui il fût légué une chose à transmettre

Mais, on ne peut courir au long du fleuve sans un jour penser à le traverser

Risquer les coutumes, vouloir, les renverser

Trier, ce qu’il y a à conserver

Sur ce sol sphérique divisé, être chez soi peut faire se sentir dépaysé

Mais à force qu’un fils-lion marche, il se forge puis fini en marge

Entre ailleurs et l’occident car, toute présence n’est pas un accident

Parce que le chemin part de loin

Les aînés dans la famille parleront de moins en moins

Alors oui, l’important c’est l’autre

Y croire, c’est un jour, reconnaître l'étoile

Au-delà des falaises

Dans le monde des Souffles

Là où règnent les Nassaras

Якби ти тримався за падаючу зірку

Ти матимеш свої руки, повні світла і мрій протягом тисячі років

Але між нами ледве кіно

Щоб по-справжньому поговорити один з одним, ми беремо транспортний засіб

Щоб доторкнутися, треба побачити дотик

І щоб торкнутися тепер, ми повинні пройти повз екран

Ідіть кудись, крім півночі

Там, де вас оточують вертикальні бетонні стіни

З тих давніх часів, коли ми перешіптувалися один з одним, шукали один одного, з тим же

ядро

Кілька приміток, щоб відбити війну, коли це списи та стріли

проти лазерної зброї

Майбутнє простежується в минулому, тому сьогодення понад усе

Малюємо долю з навколишнього світу

Рем, Ромул, Авель і Каїн

Народжений битися і лежати без обіймів

Перш ніж стати історичним, це особисте

Незважаючи на традиційні прогнози, кожен чоловік свого брата – сторож

Подобається йому це чи ні

При відмові траур довгий

Якщо є «земля» по-братськи

Це те, що на початку є народ, розділений морем

Все чиєсь мале, кому заповіли щось передати

Але не можна бігти по річці, не подумавши одного дня її перетнути

Ризикуючи звичаями, бажаючи їх повалити

Сортувати, що зберегти

На цьому розділеному сферичному ґрунті перебування вдома може відчувати себе не на своєму місці

Але коли син-лев ходить, його підробляють, а потім опиняється на узбіччі

Між іншим місцем і Заходом, тому що будь-яка присутність не є випадковістю

Бо шлях починається здалеку

Старші в родині будуть говорити все рідше

Так, головне – інше

Повірити в це день, впізнати зірку

За скелями

У світ подихів

Де панують Нассара