Équilibre - Hocus Pocus, Oxmo Puccino

On joue les funambules sur un câble invisible

On jongle avec des bulles, on défie l’impossible

Dans une main la colombe, dans l’autre le calibre

J’ai beau tendre les bras, je ne trouve pas l'équilibre

Face au vent je ne fais pas le poids

Ma plume n’a qu’une masse dérisoire

Pieds nus sur le fil du rasoir

Et sous nos yeux la balance s’incline

Là où la gravité s’obstine, le malaise s’imprime

Comme si la seule rime au mot «Inégalité»…

Était «Fatalité»

Comme si la seule figure imposée…

Était d'être bien né

Ici et là, le contraste est saisissant

Nous scions l’arbre sur lequel nous sommes assis

On fait avec ici et là-bas ils font sans

C’est un signe, mais à ce qu’on dit «C'est ainsi»

Ici, le rêve d’un Uzi factice sous le sapin

Là-bas, de l’acier trempé entre ses petites mains

Sous un pied mes racines, sous l’autre le sol vibre

J’ai beau tendre les bras, je ne trouve pas l'équilibre

On joue les funambules sur un câble invisible

On jongle avec des bulles, on défie l’impossible

Dans une main la colombe, dans l’autre le calibre

J’ai beau tendre les bras, je ne trouve pas l'équilibre

Je roule en ambulance, dans ma bulle en funambule

Sur le fil de ma vie, je m’envole avec une plume

Oublie l'équilibre équitable

Pour que les uns soient libres

Faut que les autres soient stables !

Quel enfoiré sait ce qui est bon ou mauvais…

Je navigue entre les bords avec des rames de poète

On court pour faire sa place assise

Pour finir couché entre six chaises vides

Malgré tout on s’accroche à la banquise

Parce que l’iceberg cache une pyramide

De quel côté des barreaux sommes-nous les plus libres?

J’ai beau tendre les bras, je ne trouve pas l'équilibre

On joue les funambules sur un câble invisible

On jongle avec des bulles, on défie l’impossible

Dans une main la colombe, dans l’autre le calibre

J’ai beau tendre les bras, je ne trouve pas l'équilibre

En attendant la chute de l’acrobate

On compte les minutes puisque l'échec fait de l’audimat

Pour les uns, l’impact sera ce qu’il sera

Pour d’autres, un parachute 24 carats

À force de s’relever et rester sincère

On s’aperçoit que bien des maux sont nécessaires

Que les mêmes mots apaisent ou bouleversent

Selon la balance, elle te jette ou te berce

On joue les fakirs avec un seul clou

On vise la pomme sur ta tête avec une vision floue

Une roulette russe le barillet plein de balles

En attendant la chute, roulement de tambours avant le coup de cymbale

Tout droit sur le Cap Horn

Bâtir un château de cartes à la vue qui cartonne

Laissez-moi grimper, j’vais combler des lacunes

Sur une échelle, appuyée sur la lune

Ah… J'ai beau tendre les bras

Je ne trouve pas l'équilibre

On joue les funambules sur un câble invisible

On jongle avec des bulles, on défie l’impossible

Dans une main la colombe, dans l’autre le calibre

J’ai beau tendre les bras, je ne trouve pas l'équilibre

(Je ne trouve pas l'équilibre, nan…)

Ainsi va le paradOxmo Puccino Hocus Pocus

Mais oui, c’est ça…

Ми канатоходці на невидимому тросі

Ми жонглюємо бульбашками, ми кидаємо виклик неможливому

В одній руці голуб, в другій калібр

Як би я не тягнувся, я не можу знайти баланс

Звертаючись до вітру, я не зрівняюся

Моє перо має лише мізерну масу

Босі ноги на лезі бритви

І перед нашими очима схиляються терези

Там, де гальмується гравітація, виникає неспокій

Ніби єдина рима зі словом «нерівність»...

Був "Fatality"

Ніби єдина нав'язана фігура...

Мав народитися добре

Тут і там контраст вражає

Ми відпилюємо дерево, на якому сидимо

Ми обходимося тут і там, вони обходяться без

Це знак, але сказати «Так воно є»

Ось мрія про манекен Узі під деревом

Там, загартована сталь в її маленьких ручках

Під однією ногою моє коріння, під другою вібрує земля

Як би я не тягнувся, я не можу знайти баланс

Ми канатоходці на невидимому тросі

Ми жонглюємо бульбашками, ми кидаємо виклик неможливому

В одній руці голуб, в другій калібр

Як би я не тягнувся, я не можу знайти баланс

Їжджу на машині швидкої допомоги, у своїй бульбашці в канатоходці

На нитці мого життя я літаю пір'їнкою

Забудьте про справедливий баланс

Щоб деякі були вільними

Інші мають бути стабільними!

Який блядь знає, що добре, а що погано...

Я пливу між країв з веслами поета

Біжимо, щоб зайняти своє місце

Щоб в кінцевому підсумку лежати між шістьма порожніми стільцями

Попри все чіпляємося за крижину

Тому що айсберг ховає піраміду

З якого боку грати ми найвільніші?

Як би я не тягнувся, я не можу знайти баланс

Ми канатоходці на невидимому тросі

Ми жонглюємо бульбашками, ми кидаємо виклик неможливому

В одній руці голуб, в другій калібр

Як би я не тягнувся, я не можу знайти баланс

Чекаємо, коли акробат впаде

Ми рахуємо хвилини, оскільки невдача приносить оцінки

Для деяких вплив буде таким, яким він буде

Для інших 24-каратний парашут

Не встаючи й залишаючись щирим

Ми розуміємо, що багато зла необхідно

Чи ті самі слова заспокоюють, чи засмучують

Залежно від масштабу, він кидає вас або розгойдує

Ми граємо у факіри одним цвяхом

Ми цілимося до яблука на вашій голові з розмитим баченням

Колесо російської рулетки, повне кульок

Чекаючи падіння, крутіть барабани перед ударом цимбала

Прямо над мисом Горн

Побудуйте картковий будиночок у повному перегляді

Дайте мені піднятися, я заповню прогалини

На драбині, спираючись на місяць

Ах… Я можу простягнути руки

Я не можу знайти баланс

Ми канатоходці на невидимому тросі

Ми жонглюємо бульбашками, ми кидаємо виклик неможливому

В одній руці голуб, в другій калібр

Як би я не тягнувся, я не можу знайти баланс

(Я не можу знайти баланс, ні...)

Так виглядає ParadOxmo Puccino Hocus Pocus

Так, саме це…