Esprit mafieux - Busta Flex, Oxmo Puccino

Mon teint cigare Monte Cristo, futur ténébreux

Triste esprit halogène, au micro j’ai la rime lacrymogène

Aimer sa mère plus que chaque chose au monde

Pause — le père à gauche, dans onze dossiers sur douze

Ici on se crève tous, les mêmes rêves, déception commune

Les pères ont des fils qui deviennent leur père en en faisant des fils comme eux

Recto-verso, les mêmes vies.

Recto: flouze, Merco-Benz

Verso: les mères se lèvent très tôt pour des petites sommes

Dehors les fils tchatchent le même tas de ta-tasses pleines de chichis

S’achètent le même tas de sapes chères ainsi

Si la vie est une chanson ils en sont le refrain

Et à la fin de chaque couplet ils se répètent: «j'ai rien, j’ai rien,

j’ai rien»

Tous gosses grillés d’immigrés sans fric rêvant d’un fils à la fac

On se dit: «fuck la school et son BEP»

C’est l’automne toute l’année et je suis un arbre

Les potes tombent de mes branches

Les juges restent de marbre et me laissent navré

Je parle pas que de moi mais de toi aussi, je sais que tu le sais

Si tu choisis d’en rire devant tes potes, je sais que chez toi t’es die

Sapristi quel triste texte, j’essaye d'être gai mais j'écris ce que j’ai

On ne choisit pas comment on vit

C’est la course contre la montre, ils m’auront pas

Ce que je suis, ce que l’on devient

19, je m’y suis fait tout seul, peu de fun

Esprit mafieux

Oxmo Puccino, tout pour le cash et chacun pour soi

Aujourd’hui toujours debout jusqu'à la fin

On parle des mêmes sujets, on mets sur pied des projets

On met le budget, on se fait plumer et tous les espoirs partent en fumée

J’ai échoué tant de fois quand j’essaie quelque chose

Cette chose, dis-moi, t’ose encore bosser?

Ouais j’ai donné, j’ai repris, j’ai aimé, j’ai même trahi

Y’a que maintenant que je sais vraiment pourquoi ta mère me haït

Sont-ils cool quand tu me guettes comme sous hypnose?

Je doute que leur but soit autre chose que de me nuire

Manière de dire: «Pourquoi t’es pas pire que nous ?»

Dire qu’on riait de toi quand t'étais gentil

On se dit tous les jours qu’on recommence à zéro

Positif dans la tête mais pas vraiment au fond de son cerveau

J’ai 20 ans, 4 ans de rap

Et seize ans de questions sur la vie et ses principes

Pendant que d’autres cherchent leur valeur dans des clips

Tu sais, chez moi on est tous tranquille

Y’a que toi qui parle fort, y’a que toi qui joue les oufs

Donc forcément y’a que toi qui a besoin de renfort

Pour vivre libre j’ai besoin d’ennemis

Pour gérer ma haine je peux jurer que les mauvais amis ça aide

Parce que tout seul, t’es qui?

T’es quoi?

Tu fais quoi?

Tu fais comme tout le monde, tu marches au pas, tu sais quoi?

De la banlieue à Paris, du 9.3 au 20−1

Les gars se croisent avec des regards nerveux juste parce qu’ils sont voisins

C’est naze — putain c’est vrai que c’est naze toutes ces phases

Juste pour montrer qu’il te manque une case

On ne choisit pas comment on vit

C’est la course contre la montre, ils m’auront pas

Ce que je suis, ce que l’on devient

19, je m’y suis fait tout seul, peu de fun

Esprit mafieux

Oxmo Puccino, tout pour le cash et chacun pour soi

Aujourd’hui toujours debout jusqu'à la fin

Sans être miso, elles restent mes pires ennemies

Je méprise l’amour: ça anime la haine qui amène à mourir

Mes yeux sont secs, ne peuvent pleurer

Les larmes de feu-meu m'éprouvent peu

Preuve d’un cœur qui ne bat plus…

Cependant je dis bonjour, bonsoir au crépuscule

J’ai le sens du respect, je m’excuse quand je te bouscule

En fin de compte on voit qu’y’a pas grand-chose de positif

On sait que la vie n’est pas rose

Et pourtant on cause toujours des même kiffs

Des mêmes spliffs consumés, des mêmes filles qu’on nique

De notre vie qui fond comme un King cône à la noix de coco

Exact, c’est comme ça que je la vois

Et puis c’est comme ça que je me vois plus tard, loin de tout

Mais surtout près de ceux qui respirent le même air que moi

Mes partenaires de galère, ma mille-fa

On ne choisit pas comment on vit

C’est la course contre la montre, ils m’auront pas

Ce que je suis, ce que l’on devient

19, je m’y suis fait tout seul, peu de fun

Esprit mafieux

Oxmo Puccino, tout pour le cash et chacun pour soi

Aujourd’hui toujours debout jusqu'à la fin

Black Mafia, illuminé qui l’a défia

Je ne m’imagine pas qui peut nous châtier?

Мій сигарний колір обличчя Монте-Крісто, темне майбутнє

Сумний галогенний дух, на мікрофоні у мене рима сльозогінного газу

Люби свою матір більше всього на світі

Пауза — батько зліва, в одинадцяти з дванадцяти випадків

Тут ми всі вмираємо, одні мрії, спільне розчарування

У батьків є сини, які стають їхніми батьком, зробивши синів схожими на них

Обидві сторони, те саме життя.

Спереду: flouze, Merco-Benz

Назад: мами встають дуже рано за невеликі суми

Надворі сини балакають таку саму купу та-чашок, повних суєти

Купують таку саму купу дорогого одягу

Якщо життя - це пісня, вони - приспів

І в кінці кожного куплета повторюють: «Не маю нічого, нічого не маю,

Я не маю нічого"

Усі смажені діти-іммігранти без грошей мріють про сина в коледжі

Ми говоримо собі: «До біса школа та її BEP»

Це осінь цілий рік, а я дерево

Кошки падають з моїх гілок

Судді залишаються незворушними і залишають мене розбитим серцем

Я говорю не тільки про себе, але й про тебе, я знаю, ти це знаєш

Якщо ти вирішиш посміятися над цим перед друзями, я знаю, що вдома ти помреш

Блін який сумний текст, я намагаюся бути веселим, але пишу те, що маю

Ми не вибираємо, як нам жити

Це гонка з часом, вони мене не дістануть

Який я є, ким ми стаємо

19, зробив це самостійно, мало весело

дух мафії

Oxmo Puccino, все за готівку і кожен сам за себе

Сьогодні все ще стоїть до кінця

Ми говоримо на ті ж теми, налаштовуємо проекти

Закладаємо бюджет, обдираємось і всі надії тануть в дим

Я стільки разів зазнавав невдач, коли щось пробував

Ця штука, скажи, ти ще смієш працювати?

Так, я віддав, я забрав назад, я кохав, я навіть зрадив

Тільки тепер я дійсно знаю, чому твоя мати мене ненавидить

Вони класні, коли ти дивишся на мене, як під гіпнозом?

Я сумніваюся, що їхня мета полягає в іншому, окрім як нашкодити мені

Як сказати: "Чому ти не гірший за нас?"

Скажи, що з тебе сміялися, коли ти був добрим

Ми щодня кажемо собі, що починаємо з нуля

Позитивний в голові, але не в задній частині мозку

Мені 20, 4 роки репу

І шістнадцять років питань про життя та його принципи

Тоді як інші шукають свою цінність у кліпах

Ви знаєте, вдома ми всі тихі

Тільки ти голосно говориш, тільки ти граєшся в яйця

Тож, очевидно, лише ви потребуєте підкріплення

Щоб жити вільно, мені потрібні вороги

Щоб впоратися зі своєю ненавистю, я клянусь, допоможуть погані друзі

Тому що зовсім один, хто ти?

що ти?

Що ти робиш?

Ви робите, як усі, ви йдете в ногу, знаєте що?

Від передмістя до Парижа з 9,3 до 20−1

Хлопці проходять повз один одного з нервовими поглядами тільки тому, що вони сусіди

Це відстой — до біса, це правда, що всі ці фази відстій

Просто щоб показати, що вам не вистачає квадрата

Ми не вибираємо, як нам жити

Це гонка з часом, вони мене не дістануть

Який я є, ким ми стаємо

19, зробив це самостійно, мало весело

дух мафії

Oxmo Puccino, все за готівку і кожен сам за себе

Сьогодні все ще стоїть до кінця

Не будучи місо, вони залишаються моїми найлютішими ворогами

Я зневажаю любов: вона оживляє ненависть, що веде до смерті

Мої очі сухі, не можу плакати

Сльози вогню мене мало випробовують

Свідчення серця, яке більше не б'ється...

Проте я вітаю, добрий вечір у сутінках

У мене є почуття поваги, я прошу вибачення, коли підштовхую вас

Зрештою бачимо, що позитиву мало

Ми знаємо, що життя не райдужне

І все ж ми завжди говоримо про одні й ті ж кіфи

Ті ж тріски споживають, ті самі дівчата, яких ми трахаємо

Наше життя тане, як кокосовий конус

Правильно, я так бачу

І таким я бачу себе пізніше, подалі від усього цього

Але особливо біля тих, хто дихає тим же повітрям, що і я

Мої партнери по камбузі, мій миллефа

Ми не вибираємо, як нам жити

Це гонка з часом, вони мене не дістануть

Який я є, ким ми стаємо

19, зробив це самостійно, мало весело

дух мафії

Oxmo Puccino, все за готівку і кожен сам за себе

Сьогодні все ще стоїть до кінця

Чорна мафія, просвітлена, яка кинула йому виклик

Я не уявляю, хто може нас покарати?