Покой и свобода - Оргия праведников

Белый дым поднимается облаком

Светлым и седым в синеву небес.

Слышу шелест трав, вижу вереск холмов твоих —

Мир

Моих снов,

Гомон ручьев, струящих хрусталь

Средь вечных дубрав —

Покой и свобода…

Час придет, и грехи мне простятся,

И встречу я рассвет средь твоих холмов,

В руки посох взяв я бродягой пойду

По стране

Моих снов —

Где клекот орлов, простерших крыла

Над скальной грядой —

Покой и свобода,

Покой и свобода…

Білий дим піднімається хмарою

Світлим і сивим у синяву небес.

Чую шелест трав, бачу верес пагорбів твоїх—

світ

Моїх снів,

Гомін струмків, що струмують кришталь

Серед вічних дібров —

Спокій і свобода…

Час прийде, і гріхи мені попрощаються,

І зустріч я світанок серед твоїх пагорбів,

Руки посох взявши я бродягою піду

По країні

Моїх снів —

Де клекотіння орлів, що простягли крила

Над скельною грядою—

Спокій і свобода,

Спокій і свобода…