Requiem - Đorđe Balašević

Kad god prođem ulicom, sa tvojim imenom

Pomislim na onu pesmu…

Već je godinama ne pevam

Stari refren nikom ne treba

A ljudi pesme, kratko pamte

Komandante…

Ostaće u knjigama i priča o nama:

Balkan krajem jednog veka

Svako pleme crta granicu

Svi bi hteli svoju stranicu…

Tope se snovi kao sante

Ej Komandante…

Na barikadama, su opet zastave

Svet ide, k’o na praznike

I decu izvode, s' jutarnje nastave

Da vide, gladne radnike…

A gde smo mi, naivni

Što smo se dizali na «Hej Sloveni»?

Kao da smo uz tu priču izmišljeni (i prevareni…)

Vremena su nezgodna, za momka kao ja

Koji gleda svoja posla…

Nisam lutak da me naviju

Imam samo Jugoslaviju…

Sve druge baklje, bez mene plamte

E Komandante…

I svi su tu, da dobiju na toj lutriji…

Na barikadama, su uvek najbrži

Al' nikad i najmudriji

I kad god prođem ulicom, sa tvojim imenom

Pomislim na Panta rei…

Baciće se, tako, neki lik

Kamenom i na tvoj spomenik

Jer sve se menja

I sve teče… Čoveče

Щоразу, коли я йду по вулиці, з твоїм ім’ям

Я думаю про цю пісню…

Я не співав її роками

Нікому не потрібен старий хор

І люди запам’ятовують пісню ненадовго

Командир…

Історії про нас залишаться в книгах:

Балкани в кінці століття

Кожне плем’я проводить лінію

Кожен хоче свою сторінку…

Мрії тануть, як проліски

Гей, командир…

На барикадах знову прапори

Світ триває як свято

Вони також забирають дітей з ранкових занять

Бачити, голодні робітники…

А де ми, наївні

Що ми отримали на «Гей, слов’яни»?

Ніби ми були вигадані (і обдурені uz) з цією історією

Часи незручні для такого хлопця, як я

Хто займається своїми справами...

Я не маріонетка, щоб мене вболівати

У мене тільки Югославія...

Усі інші смолоскипи без мене горять

Е командир…

І кожен готовий виграти в лотерею…

На барикадах вони завжди найшвидші

Але ніколи не наймудріший

І коли я йду вулицею, з твоїм ім’ям

Я думаю про Панта Рей...

Так буде обраний персонаж

З каменем і на вашому пам’ятнику

Бо все змінюється

І все тече... Людина