Život je more - Đorđe Balašević

Život je more, pučina crna

Po kojoj tonu, mnogi što brode

Nije mi srce, plašljiva srna

Ja se ne bojim, velike vode

Lome me vali, nose me struje

Oseka sreće, a tuge plima

Šiba me nebo, bičem oluje

Al' još se ne dam i još me ima

U jutra rana, plaše me senke

Minulih dana

Sećanja mutna, kao u laži

Kao u snu…

Ipak se borim, ipak se nadam

Sve manje letim, sve više padam

I sve su jače ruke, što me vuku dnu…

Možda će žena, svilenog bedra

Koja me zove i pruža ruke

Uliti vetar, u moja jedra

Do nove žene, do nove luke

Život je more…

Життя - це море, море чорне

Яким тоном багато що пливуть

Це не моє серце, боязка лане

Я не боюся, велика вода

Вони мене ламають, несуть

Приплив щастя і приплив смутку

Небо шмагає мене, батіг грози

Але я ще не здаюся і все ще там

Рано вранці тіні мене лякають

Останні кілька днів

Спогади туманні, як брехня

Як уві сні…

Я все ще борюся, я все ще сподіваюся

Чим менше літаю, тим більше падаю

І мої руки міцнішають, тягнуть мене на дно...

Може жінка, шовкове стегно

Хто кличе мене і простягає руки

Вилий вітер у мої вітрила

До нової жінки, до нового порту

Життя – це море…