Mrtvi... - Đorđe Balašević

Od loših vesti i reklama prognan

Utekoh na, treći program

Gde je, nekim čudom

Tekla poznata burleska

Svi oni gegovi, i lica ista

Slikovnica što se lista setno

Ko na dnu škrinje nađena sveska

Osmeh se zaledi na čas

Gde su sad Laurel i Hardi

I ovaj ljuti zrika i njegov beli psić?

O, svi su mrtvi, odnešeni

Bršljan je davno prekrio stih

Od zla i briga, su rešeni

Al' divna ludost ko oreol još rominja oko njih

Bila je berba, osta fotka od nje

Leto neznano gospodnje

No, uglavnom, ta su burad otkad popijena

Ćale s' kačketom, čuvenim, od tvida

Putunju sa leđa skida

Deda pred vranca spušta otkose sena

U smeđoj senci bresaka

Samo po bluzi poznam majku

I ko da čujem mobu i kikote niz drum

Al' svi su mrtvi i blaženi

Bršljan je davno prekrio stih

Od zlih vremena su spašeni

A trag poštenja i dobrote, ko oreol još rominja oko njih

U godišnjaku škole, važna lica

Šmekera i bubalica

Ali samo jedan moto: Drži se, Planeto

Sanjari, genijalci, šampioni

Žrtvovani ko pioni

Pale su zastave, u četrdes' petoj

Kad god ih sretnem, žale se

Šapuću ko zaverenici

Al' pijan dah je vetar

Što zmaja ne diže

Ma, već su mrtvi, a hodaju

Ja nisam rođen da čekam smak… Ne

Moj život nije, na prodaju

A kad pleteš, svoj oreol

Za to i nema boljeg mesta, nego mrak

Від поганих новин і реклами вигнали

Я побіг на третю програму

Де воно, якимось дивом

Лився знаменитий бурлеск

Всі ці приколи, а обличчя однакові

Книга з картинками, яка сумно вказана

Як зошит, знайдений на дні скрині

Посмішка завмирає в часі

Де зараз Лорел і Харді?

А цей розлючений цвіркун і його біле цуценя?

О, вони всі мертві, забрали

Плющ давно накрила вірша

Від зла і турбот вони вирішені

Але дивовижне божевілля, як німб, все ще бродить навколо них

Був вінтажний, залишилася її фотографія

Рік невідомі панове

Але здебільшого ці бочки з тих пір пили

Тато з твідовою кепкою, знаменитий

Він знімає дорогу зі своєї спини

Дід кидає сіно перед вороною

У коричневому відтінку персика

Я знаю свою маму лише по блузці

І хто чує юрби й хихикання через дорогу

Але всі мертві і благословенні

Плющ давно накрила вірша

Вони були врятовані від злих часів

І слід чесності й доброти, як німб, що досі бродить навколо них

У шкільному щорічнику важливі люди

Смакера і жучок

Але лише один девіз: тримайся, планета

Мрійники, генії, чемпіони

Принесені в жертву як пішаки

Прапори впали на сорок п’ятій

Коли я їх зустрічаю, вони скаржаться

Я шепочу, як змовники

Але п’яний подих – вітер

Який дракон не встає

Ну, вони вже мертві, і ходять

Я не народився, щоб чекати кінця… Ні.

Моє життя ні, продається

А коли ви в’яжете, ваш німб

Для цього немає кращого місця, ніж темрява