Ankica - Đorđe Balašević

Kroz tanušnu maglu kao zejtin po staklu dan se razliva tih

Mislim sreda-četvrtak?

Il' već neki od njih

Najtiše što može, ko sa predstave loše, iskradam se iz sna

Iz ogledala viri jedan stariji ja A nad Novim Sadom vetar kinji oblake

Počinje još jedan dan bez nje

Drugari u frci, svu su dužni k’o Grci… Krupnih predloga par

Kad ono?

Sto marona do prvog im završava stvar

Na starom Trgu Slobode večna revija mode.

I srce trucka na tren

Neki plešući mantil?

Ne… nije njen

A nad Novim Sadom vetar konje propinje

Prolazi još jedan dan bez nje

Kod Lazice Puža je podnošljiva gužva… Katkad poduprem šank

I tako… stara garda iz kvarta još se loži na fank

I poturaju priče da sve curice liče kada je čaša pri dnu?

Pa dobro… Možda jedna na drugu, ali nikad na nju

A nad Novim Sadom vetar kači ordenje

Prolazi još jedan dan bez nje

I lelujam u centru kao fenjer na vetru… Jesen protresa skut

Ne vredi… Potrebno je bar dvoje da se ukrsti put

Zamrzavam sliku na poznatom liku, dok se šunjam u san

Da ne primete tamo da sam odsutan?

A nad Novim Sadom primirje

Prolazi još jedan dan bez nje

Крізь рідкий туман, як масло на склі, тихо розливається день

Я маю на увазі середу-четвер?

Або вже деякі з них

Як тільки можу тихіше, у кого погана вистава, я вислизаю зі сну

З дзеркала визирає старший, А над Нові-Садом вітер хмари

Ще один день починається без неї

Товариші поспішають, вони все винні, як греки... Основні пропозиції пар

Коли це?

Сто бордових до першого закінчує свою справу

Вічний показ мод на старій площі Свободи.

І моє серце б’ється на мить

Якесь танцювальне пальто?

Це не її

А над Новим Садом вітер коней віє

Ще один день проходить без неї

У Лазиці Пужа стерпний натовп… Іноді я підтримую бар

І так… стара гвардія з околиці все ще палить фанк

І розповідають, що всі дівчата виглядають, коли склянка на дні?

Ну добре… Може, один на одного, але ніколи на неї

І вітер розносить медалі над Нові-Садом

Ще один день проходить без неї

А я гойдаюся в центрі, як ліхтар на вітрі... Осінь трясе мені коліна

Не варто… Щоб перейти дорогу, потрібно не менше двох

Я завмираю картину на знайомому персонажі, крадучись у сон

Ти не помічаєш, що я там?

І перемир’я над Новим Садом

Ще один день проходить без неї