The Oak - Opera IX

In the whirls of time,

turning their eyes

toward the shadowy monumental

symbols of the past,

following the lines up to the places,

where power and mystery reign

some people raised many stones to the sun

in their imposing silence.

A warm wind is blowing in my face

melting the ice of death.

Burnt alive victims around the cromlec’h

in honour of my immortality.

Crucified on The Oak.

My blood is trickling down it no light in this church made of trees

some men in white are chanting their song

to the altar of Cernunnos.

Crucified on The Oak.

Oh you, God of Moon,

sanctify this magis ritual.

In my heart there’s the power of glory,

in my eyes the shine of the sword.

Oh you, God of Death, rescue me from this fear,

I will be your messenger,

rescue me from this light.

У вирах часу,

повертаючи очі

у бік тіньового монументалу

символи минулого,

слідуючи рядкам до місць,

де панують сила і таємниця

деякі люди підняли багато каменів до сонця

у їхньому вражаючому мовчанні.

Теплий вітер дме мені в обличчя

розтопити лід смерті.

Жертви спалені живцем навколо Кромлека

на честь мого безсмертя.

Розіп’ятий на Дубі.

Моя кров стікає по ній без світла в цій церкві з дерев

деякі чоловіки в білому співають свою пісню

до вівтаря Цернунноса.

Розіп’ятий на Дубі.

О ти, Боже Місяця,

освятіть цей магічний ритуал.

У моєму серці є сила слави,

в моїх очах блиск меча.

О ти, Боже смерті, врятуй мене від цього страху,

Я буду твоїм посланцем,

врятуй мене від цього світла.