Cimmeries - Opera IX

Gorgot Assai Belem.

May the Great Portal open to me,

my voice thunder in thy name

and for the power of the Lords of the Great Frost.

The whirling air of the North guide my spirit

in the quest for glorious past.

And it was in the mist of time

that the death fires floodlighted darkness

the wind brought the smell of blood,

the air of extermination and the exterminators outcry.

The blades of sacrifice deepened in the flesh

and the nerves and the black seers raised

hearts still pulsating to unnamable Gods

for their obscure prophecies.

Prepare now your soul for the embrace of the sacred death,

may water suffocate your breath and flame consume your flesh,

all this so that Teutates, Esus and Taranis protect my people.

Heavy and slow were the treads of the black warriors

in the Aeron’s march, dust rising like whirls

while the horrible Crow turned His eyes to the battle remains.

Morighon was reigning among the stones of the timeless,

where the stars engraved their symbols

and under the brightness of the moon

the initiates were enlighted on the Great Secrets.

I want to reopen my eyes to look beyond the horizon of fear,

My God is in me,

in the strenght of my arm,

in the light of my sword.

Crom.

I raise my arms to Andraste,

so that only massacre be in my eyes.

Crom.

Горгот Ассаї Белем.

Нехай Великий портал відкриється для мене,

мій голос гримить у твоє ім’я

і за владу Володарів Великого Морозу.

Вихрове повітря Півночі керує моїм духом

у пошуках славного минулого.

І це було в тумані часів

що смертельні вогонь осяяли темряву

вітер приніс запах крові,

повітря винищення й крик винищувачів.

Леза жертви заглибилися в плоть

і піднялися нерви і чорні провидці

серця все ще пульсують до неназваних богів

за їхні незрозумілі пророцтва.

Приготуй тепер свою душу до обіймів священної смерті,

нехай вода задушить твій подих, а полум'я поглине твоє тіло,

все це для того, щоб Тевтат, Есус і Тараніс захистили мій народ.

Важкими й повільними були кроки чорних воїнів

у марші Аерону пил піднімається, як вихори

в той час як жахливий Ворона звернув очі на останки битви.

Морігон панував серед каменів безчасових,

де зірки вигравірували свої символи

і під яскравістю місяця

Посвячені були просвітлені Великими таємницями.

Я хочу знову відкрити очі, щоб зазирнути за горизонт страху,

Мій Бог у мені,

в силі мої руці,

у світлі мого меча.

Crom.

Я піднімаю руки до Андрасте,

щоб у моїх очах була лише бійня.

Crom.