Earth and Fire - Opera IX

Earth is mother

Nature is female

Fire is father, fire is male, fire is human justice

He isn’t opposed to Earth, but they slip the one into the other

The witch is earth’s daughter

She turns in ashes burning in the fire, so she can go back into earth’s embrace,

si snake’s circle eternally turns

They taught her how to read birds’flight

And messages of leaves in the wind

The old maid shown her th ancient stone throne worn out by tmpest and rain,

but full of powerful magic

Every uneven Friday at sunset went the old maid to the throne, there at the

crossing of three paths, to wash the stone with a white hen’s blood to wake up

earth spirit’s might

But men, intoxicated by their silly pride forgot these holy powers,

so spirits with a lightning smashed their souls and illness and death

slaughtered them all

They taught her how to turn herself in a howl, and fly in moonless nights,

and over the hills, and down in deep shafts, where she met her sisters,

to celebrate season’s jubilation

They taught her how to change herself in a hare, to run away and hide herself

in woods, from the ones who wanted to dominate her

When the dark red blood ran slowly and thick wetted her innocence between her

white thights her mother told her the time had come for her to be a daughter of

the Earth

A black haundled knife was her holy present, and she taught her to hold it,

and how to take flower and herbs vibrations

She taught her what power stood still

In forests and woods, and hidden in deep roots

Power of life, power of death

But dark were those times, and finally sword prevailed on cup

So her body was parted from her soul

And her own children lighted her stake

In an august day of 1471

Земля — мати

Природа жіноча

Вогонь — батько, вогонь — чоловік, вогонь — людська справедливість

Він не проти Землі, але вони перекидають одне в інше

Відьма — дочка землі

Вона перетворює попіл, що горить у вогні, щоб вона могла повернутися в обійми землі,

коло змії вічно обертається

Вони навчили її читати політ птахів

І повідомлення про листя на вітрі

Стара діва показала свій стародавній кам’яний трон, зношений бурею та дощем,

але сповнений могутньої магії

Кожної нерівної п’ятниці на заході сонця стара діва сходила на трон, там на

перетинання трьох шляхів, щоб помити камінь білою курячою кров`ю прокинутися

могутність земного духу

Але люди, сп'янілі своєю дурною гордістю, забули ці святі сили,

тож духи блискавкою розбили їхні душі й хворобу й смерть

зарізав їх усіх

Вони навчили її, як вивати і літати в безмісячні ночі,

і над пагорбами, і вниз у глибоких шахтах, де вона зустріла своїх сестер,

святкувати святкування сезону

Вони навчили її, як змінити себе в зайця, втекти й ховатися

у лісі, від тих, хто хотів домінувати над нею

Коли темно-червона кров бігла повільно й густа змочила її невинність між нею

білі ноги, її мати сказала їй, що настав час стати дочкою

земля

Її святим подарунком був чорний ніж на ручках, і вона навчила її тримати його,

і як сприймати вібрації квітів і трав

Вона навчила її, яка сила стоїть на місці

У лісах і лісах, і заховані в глибоких коренях

Сила життя, сила смерті

Але були темні часи, і нарешті меч узяв гору над чашею

Тож її тіло розлучилося з душею

І її власні діти запалили її кол

У серпневий день 1471 р