Волны - ОДИН.ВОСЕМЬ

Помнишь, как ночи напролёт мы мечтали о море,

Глядя на тонкую полоску света из коридора?

Ранние зимние подъёмы, ветхие шторы.

Из мебели только кровать, согретая любовью.

Хрупкий силуэт с обжигающим сердцем.

Отдал тебе своё, оставив частицу для песни.

Везде, где нет тебя тесно, даже под кожей.

Освободи меня, я так устал быть осторожным.

Может, мы путаем простое со сложным и всё же,

Душа теперь на двоих, дыхание тоже.

Благодарю Создателя за каждый день подаренный,

За то, что вижу луч света вместо ночных кошмаров.

Волны.

Закончились слоги и буквы.

Слегка прикрыты глаза, достаточно звуков.

Нет болевых ощущений на месте прошлых ран,

Я растворился в тебе каплей, мой океан.

Я растворился в тебе каплей, мой океан.

Быт ставит капканы, проверяя на прочность

Наши клятвы.

Ты, как всегда, сосредоточена.

Синица в тёплых ладонях во время града,

Улыбки мне не скрыть, знаю, как нам это надо.

Волны подвластны ветрам, штормы неизбежны.

Тихо засыпаем в обнимку, укрывшись надеждой.

Листва едва пропускает свет фонарей.

Утро по привычке нас разлучит на несколько дней.

Дорога стала вытеснять дом,

Каждая буква на экране телефона твердит об одном:

Время безжалостно.

Платим по счетам исправно.

Ресницы касаются друг друга легко и плавно.

Плевать на планы, главное — ты со мной рядом.

Помни, дыхание одно.

Слякоть и прохладу

Сменило море за окном, восходы ранние…

Опять не сплю, мечтаю стать твоим океаном.

Пам'ятаєш, як ночі безперервно ми мріяли про море,

Дивлячись на тонку смужку світла з коридору?

Ранні зимові підйоми, старі штори.

З меблів тільки ліжко, зігріте коханням.

Тендітний силует із палюючим серцем.

Віддав тобі своє, залишивши частинку для пісні.

Скрізь, де нема тебе тісно, ​​навіть під шкірою.

Звільни мене, я так втомився бути обережним.

Може, ми плутаємо просте зі складним і все,

Душа тепер на двох, дихання теж.

Дякую Творцю за кожний день подарований,

За те, що бачу промінь світла замість нічних кошмарів.

Хвилі.

Закінчилися склади і букви.

Злегка приплющені очі, достатньо звуків.

Немає больових відчуттів на місці минулих ран,

Я розчинився в тебе краплею, мій океан.

Я розчинився в тебе краплею, мій океан.

Побут ставить капкани, перевіряючи на міцність

Наші клятви.

Ти, як завжди, зосереджена.

Синиця в теплих долонях під час граду,

Посмішки мені не приховати, знаю, як нам це треба.

Хвилі підвладні вітрам, шторми неминучі.

Тихо засипаємо в обійми, сховавшись надією.

Листя ледве пропускає світло ліхтарів.

Ранок за звичкою нас розлучить на кілька днів.

Дорога почала витісняти будинок,

Кожна літера на екрані телефону твердить про одне:

Час безжальний.

Платимо за рахунками справно.

Вії стосуються одне одного легко і плавно.

Плювати на плани, головне — ти зі мною поруч.

Пам'ятай, дихання одне.

Золь і прохолоду

Змінило море за вікном, сходи ранні…

Знову не сплю, мрію стати твоїм океаном.