Ручей - ОДИН.ВОСЕМЬ

Впервые больно упав я осознал твёрдо

Всем наплевать кто ты такой и какого ты сорта

Видят только то, что могут и то, что удобно

Сытому не понять голодного, нищему — модного

Если бы не моя глупая вера в людей

Карабкался бы на вершину или стал ей?

Но то, что считается пиком, для меня тупик

И я не вижу смысла оставлять там единственный миг

Жив ли ты или давно поник?

Жив ли дух человека, что ты в зеркале так видеть привык?

Я не хотел услышать чужие цитаты

Действительно ли важно кем ты был вчера или будешь завтра?

Разве нас определяет этот злой рок

Рисуя только границы стены и потолок

Как в тупике, будто выход замуровали

Мне стали яснее видны детали, что так давно сломались

В синем пламени дней

Кости станут прочней

Словно чистый ручей

Вера близких людей

В синем пламени дней

Сердце бьется сильней

Словно чистый ручей

Ты для близких людей

Еще раз больно упав я понял это строго

Меня не существует без людей посланных богом

И независимость тут не при чем как и мой стержень

Нелепо думать, что ты одинок если повержен

Раны стянутся, но картина не будет полной

Прямо сейчас ты нужен кому-то, кто также сломлен

Здесь не до шуток, живем один раз, послушай

Здесь не до чуши о силе духа и падших душах

Если веришь в неизменность своих идеалов

То лучше пока оставаться в приделах дивана

То, что не видно в одиночку, мы найдем вместе

Те кто со мной все эти годы, сейчас в этой песне

Мы слышим разные звуки и смыслы

И может когда-то увидимся не только в письмах

Годы качают маятник туда-сюда,

Но как и прежде люди что вокруг меня — это и есть я

В синем пламени дней

Кости станут прочней

Словно чистый ручей

Вера близких людей

В синем пламени дней

Сердце бьется сильней

Словно чистый ручей

Ты для близких людей

Вперше боляче впавши я усвідомив твердо

Усім наплювати хто ти такий і якого ти сорта

Бачать тільки те, що можуть і те, що зручно

Ситому не зрозуміти голодного, жебраку — модного

Якщо б не моя дурна віра в людей

Карабкався би на вершину чи став їй?

Але те, що вважається піком, для мене глухий кут

І я не бачу сенсу залишати там єдину мить

Живий чи ти давно поник?

Чи живий дух людини, що ти в дзеркалі так бачити звик?

Я не хотів почути чужі цитати

Справді, чи важливо ким ти був учора чи будеш завтра?

Хіба нас визначає цей злий рок

Малюючи тільки межі стіни і стелю

Як у тупіку, ніби вихід замурували

Мені стали ясно видно деталі, що так давно зламалися

У синьому полум'ї днів

Кістки стануть міцнішими

Немов чистий струмок

Віра близьких людей

У синьому полум'ї днів

Серце б'ється сильніше

Немов чистий струмок

Ти для близьких людей

Ще раз боляче впавши я зрозумів це строго

Мене не існує без людей посланих богом

І незалежність тут не при чому як і мій стрижень

Безглуздо думати, що ти одинок якщо повалений

Рани стягнуться, але картина не буде повною

Прямо зараз ти потрібен комусь, хто також зламаний

Тут не до жартів, живемо один раз, послухай

Тут не до чуші про силу духу і запашних душах

Якщо віриш у незмінність своїх ідеалів

То краще поки залишатися в межі дивана

Те, що не видно в одиночку, ми знайдемо разом

Ті, хто зі мною всі ці роки, зараз у цій пісні

Ми чуємо різні звуки і сенси

І може колись побачимось не тільки в листах

Роки хитають маятник туди-сюди,

Але як і перш люди що навколо мене — це і є я

У синьому полум'ї днів

Кістки стануть міцнішими

Немов чистий струмок

Віра близьких людей

У синьому полум'ї днів

Серце б'ється сильніше

Немов чистий струмок

Ти для близьких людей