Там, куда идём - ОДИН.ВОСЕМЬ

Здесь когда-то я прятал свои слёзы отчаяния

В капкане прокуренных подъездов и серых зданий,

Без мечтаний о полётах и странствиях дальних,

Бычками на стенах писал о своих идеалах.

Кричал, что Бог — кидало, кварталы — круг ада,

И тот, кто улыбается, просто в боли не падал,

И ты не прав по-любому, если настроен иначе,

Звёзды сияют только на сцене и в передачах.

«Богатые не плачут» — сценарист неудачник.

Верю, что сумею сам и без ваших подачек.

Прошлое — перегной, узор из полученных шрамов.

Звёзды исчезли с экранов, посыпались камни.

Помню, как были сделаны первые чертежи,

Как внутри моей вселенной зародилась жизнь.

От большего к малому, от квазара до кванта

Шагает мой дух через молитвы и мантры

Оставив эту планету искателей.

Эксперимент Создателя после запечатлит ручка писателя.

Попытки искать его — попытки напрасные.

Он улыбается нам, когда стихают страсти.

Но даже если разбит асфальт, ё

Устала сталь и проезда нет,

Летят к новости опять в поисках,

Пока есть ещё свежий след.

Одиночная камера пыток,

Но ты не одинок в море бесплодных попыток.

День за днём бой с огнём.

Забываем себя там, куда идём.

Эстакады, лабиринты развязок, когда-то

Здесь были болота, теперь мы увязли в асфальте.

Руки тянутся вверх из-под камней сорняками,

В надежде ухватить что-то кроме лесок с крюками.

Набор тех же метафор, надоевшие банальности.

Жизни неу никакого дела до сроков давности.

Бороть порок в городе дорог.

Как знать —

Вряд ли мы чем-то лучше давно уставших писак.

Я не претендую быть отражателем,

Просто вышло так, что музыка всегда учила быть внимательным.

Хочешь, кем-то казаться, что ж — выбор за каждым,

Но помни всякая чушь назад вернётся дважды.

Рад бы прекратить погоню за сутью,

Но суть внутри, и это значит, что я — это путь мой.

Отныне дороги сходятся чаще, чем было.

Банальность о судьбе саму себя опередила.

Но даже если разбит асфальт,

Устала сталь и проезда нет,

Летят к новости опять в поисках,

Пока есть ещё свежий след.

Одиночная камера пыток,

Но ты не одинок в море бесплодных попыток.

День за днём бой с огнём.

Забываем себя там, куда идём.

Тут колись я ховав свої сльози відчаю

У капкані прокурених під'їздів і сірих будівель,

Без мрій про польоти і дальні дальні,

Бичками на стінах писав про свої ідеали.

Кричав, що Бог — кидало, квартали — коло пекла,

І той, хто посміхається, просто в болю не падав,

І ти не маєш рації будь-коли, якщо налаштований інакше,

Зірки сяють лише на сцені та в передачах.

«Багаті не плачуть» — сценарист невдаха.

Вірю, що зумію сам і без ваших подачок.

Минуле - перегній, візерунок з отриманих шрамів.

Зірки зникли з екранів, посипалося каміння.

Пам'ятаю, як були зроблені перші креслення,

Як усередині мого всесвіту зародилося життя.

Від великого до малого, від квазару до кванту

Крокує мій дух через молитви і мантри

Залишивши цю планету шукачів.

Експеримент Творця потім запам'ятає ручку письменника.

Спроби шукати його — спроби марні.

Він усміхається нам, коли стихають пристрасті.

Але навіть якщо розбитий асфальт, то

Втомилася сталь і проїзду немає,

Летять до новини знову в пошуках,

Поки що є ще свіжий слід.

Одиночна камера тортур,

Але ти не самотній у морі безплідних спроб.

День за днем бій із огнем.

Забуваємо себе там, куди йдемо.

Естакади, лабіринти розв'язок, колись

Тут були болота, тепер ми ув'язнули в асфальті.

Руки тягнуться вгору з-під каміння бур'янами,

У надінні вхопити щось крім лісок з гаками.

Набір тих, що метафор, набридлі банальності.

Життя не має жодної справи до строків давності.

Бороть порок у місті доріг.

Хтозна -

Навряд чи ми чимось краще за давно втомлений писак.

Я не претендую бути відбивачем,

Просто вийшло так, що музика завжди вчила бути уважним.

Хочеш, кимось здаватися, що ж — вибір за кожним,

Але пам'ятай всяку нісенітницю назад повернеться двічі.

Радий би припинити гонитву за суттю,

Але суть всередині, і це означає, що я це шлях мій.

Відтепер дороги сходяться частіше, ніж було.

Банальність про долю саму себе випередила.

Але навіть якщо розбитий асфальт,

Втомилася сталь і проїзду немає,

Летять до новини знову в пошуках,

Поки що є ще свіжий слід.

Одиночна камера тортур,

Але ти не самотній у морі безплідних спроб.

День за днем бій із огнем.

Забуваємо себе там, куди йдемо.