Никаких ожиданий - ОДИН.ВОСЕМЬ

Выпадаю из зоны комфорта, как снег

Да и вряд ли успех путать низ и верх

Мотивы просты, легко читаемы

Даром, что зеваю, ведь и сам порой играю в эти игры

Соблюдая правила.

Прячь палево, —

Службы не спят, неудобный человек снят

Любишь воевать во имя не своей победы

Избавь меня от бреда: верить или ведать

Биться или бегать, чтобы быть первым

Вижу, как выпирает твоё целлюлитное эго

Кидая свой камень, — дело привычное, я готов

Сам знаешь, что легко выйти из берегов

Свет красный, кто-то громко выражается

Репутация легко теряется, все ошибаются

Не суди и не будешь судим — всё по-старому

Дерево — плод, очевидное — главное

Никаких ожиданий

Ты не знаешь меня, чтобы ты там не придумал заранее

Никаких сожалений

Я не знаю тебя, чтобы интересоваться твоим мнением

Никаких перепалок

Береги своё время, его нет, ни много ни мало

Никаких оправданий

Никому нет дела до чужих ошибок и провалов

Очередной оракул думает, что знает людей,

Но не знает себя, внутренний ад выливая за дверь

Выбираюсь наружу из своего

Уже давно поучающий тон не трогает моё нутро

Пусть так, может я робот, путь сложен

Если не мы, то кто сможет?

Бог в помощь

Руки в замок, на паузу мыслей поток

Щенок тонет, глухонемой опять стонет

Тысячу раз одна и та же история —

Больнее своя боль, ужаснее своё горе

«Зелёная миля» тут на репите без лирики

Выбирай роль — всегда найдутся критики

Мусолят кости не только собаки

Бьют не только на ринге, свет рождается во мраке

Закаляю дух, учусь любви, терпению

И вряд ли буду ждать чьего-то одобрения

Никаких ожиданий

Ты не знаешь меня, чтобы ты там не придумал заранее

Никаких сожалений

Я не знаю тебя, чтобы интересоваться твоим мнением

Никаких перепалок

Береги своё время, его нет, ни много ни мало

Никаких оправданий

Никому нет дела до чужих ошибок и провалов

Випадаю із зони комфорту, як сніг

Та і вряд лі успіх плутати низ і верх

Мотиви прості, легко читаються

Дарма, що позіхаю, адже і сам часом граю в ці ігри

Дотримуючись правил.

Ховай палево, —

Служби не сплять, незручна людина знята

Любиш воювати в ім'я не своєї перемоги

Позбав мене від марення: вірити чи знати

Битися чи бігати, щоб бути першим

Бачу, як випирає твоє целюлітне его

Кидаючи свій камінь,— справа звична, я готовий

Сам знаєш, що легко вийти з берегів

Світло червоне, хтось голосно виражається

Репутація легко губиться, всі помиляються

Не суди і не будеш судимий— все по-старому

Дерево - плід, очевидне - головне

Жодних очікувань

Ти не знаєш мене, щоб ти не придумав заздалегідь

Ніякого жалю

Я не знаю тебе, щоб цікавитися твоєю думкою

Ніяких перепалок

Бережи свій час, його немає, ні багато ні мало

Жодних виправдань

Нікому немає справи до чужих помилок та провалів

Ще один оракул думає, що знає людей,

Але не знає себе, внутрішній пекло виливаючи за двері

Вибираюся назовні зі свого

Вже давно повчальний тон не чіпає моє нутро

Нехай так, може я робот, шлях складний

Якщо не ми, то хто зможе?

Бог в допомогу

Руки в замок, на паузу думок потік

Цуценя тоне, глухонімий знову стогне

Тисячу разів одна і та ж історія —

Більше свій біль, гірше своє горе

«Зелена миля» тут на репіті без лірики

Вибирай роль - завжди знайдуться критики

Мусолять кістки не тільки собаки

Б'ють не тільки на рингу, світло народжується в темряві

Гартую дух, вчуся любові, терпінню

І навряд чи чекатиму чийогось схвалення

Жодних очікувань

Ти не знаєш мене, щоб ти не придумав заздалегідь

Ніякого жалю

Я не знаю тебе, щоб цікавитися твоєю думкою

Ніяких перепалок

Бережи свій час, його немає, ні багато ні мало

Жодних виправдань

Нікому немає справи до чужих помилок та провалів