В темноте - Noize MC

366-й день сурка, тесная петля моего мирка

Прошлым брошен на шею аркан шершавый

Память сталинской высоткой в центре Варшавы

Громоздится чуждым анахронизмом

Так давно, что символом города признана

Словно Берлинской стены километр-триста

Оставленный предками для туристов

(Вынос мозга, разрыв аневризмы)

«Я сижу у окна, я помыл посуду

Я был счастлив здесь и уже не буду»

Досрочно освобождённый от самых близких

Условно приговорённый к самоубийству

Ухожу в себя по-английски

Все нервы порвав на Union Jack

С трамалом мешая виски

Распиная приступы на крестах аптек

Залепляя себе рот медицинским скотчем

Когда скрученные листья в обеих почках

Прорастают будто прямо в позвоночник

Больно утром рано, больно поздно ночью

Днём я прячу за шторой сплошные бельма

И пою своим демонам колыбельные:

У них много работы в ночную смену

И я горло рву, на шее вздувая вены

Без напевов моих плохо спят они:

Лежат и жрут, из темноты, меня взглядами

А за шторой картина — не лучше, в принципе:

Кровавый режим, картонная оппозиция

«Гражданин второсортной эпохи, гордо

Признаю я товаром второго сорта

Свои лучшие мысли и дням грядущим

Я дарю их как опыт борьбы с удушьем»

«Я сижу в темноте

И она не хуже в комнате, чем темнота снаружи»

«Я сижу в темноте

И она не хуже в комнате, чем темнота снаружи»

«Я сижу в темноте

И она не хуже в комнате, чем темнота снаружи»

«Я сижу в темноте

И она не хуже в комнате, чем темнота снаружи»

Я мог бы остаться там — у дерева на Петроградке

С желудком, полным колёс, недалеко от заправки

С пустой бутылкой в руке, под утро окоченевший

К этому году на пять лет уже помолодевший

Трава покрыта инеем, ноябрь кончится скоро

Я тенью мерю больничные коридоры и кабинеты психологов

Всё отчётливее понимая, не помогает (не помогает; не помо–)

Я проснулся в испачканной куртке

В занюханном хостеле где-то в Петербурге

Я сыграть вчера пытался в жмурки

Запивал бухлом таблетки, кусок придурка

Овощем полежать на дурке

Добрый доктор мне предложит неделей позже

Но я рецепт его отправлю в урну

У меня другие планы, раз я выжил, всё же

(Не выходи из комнаты

Пускай только комната догадывается, как ты выглядишь

И вообще, "incognito, ergo sum")

Как заметила форме в сердцах субстанция

Не выходи из комнаты, не говори с папарацци

Давай без всех этих слёз на камеру

С перерывами на рекламу, и комментами спамеров

«Слейся лицом с обоями, запрись, забаррикадируйся

От хроноса, космоса, эроса, вируса»

«Я сижу в темноте

И она не хуже в комнате, чем темнота снаружи»

«Я сижу в темноте

И она не хуже в комнате, чем темнота снаружи»

«Я сижу в темноте

И она не хуже в комнате, чем темнота снаружи»

«Я сижу в темноте

И она не хуже в комнате, чем темнота снаружи»

366-й день бабака, тісна петля мого світу

Минулим кинуто на шию аркан шорсткий

Пам'ять сталінської висотки у центрі Варшави

Нагромаджується чужим анахронізмом

Так давно, що символом міста визнано

Наче Берлінської стіни кілометр-триста

Залишений предками для туристів

(Винос мозку, розрив аневризми)

«Я сиджу біля вікна, я помив посуд

Я був щасливий тут і вже не буду»

Достроково звільнений від найближчих

Умовно засуджений до самогубства

Іду в себе англійською

Усі нерви порвавши на Union Jack

З трамалом заважаючи віскі

Розпинаючи напади на хрестах аптек

Заліплюючи собі рот медичним скотчем

Коли скручене листя в обох нирках

Проростають ніби прямо у хребет

Боляче вранці рано, боляче пізно вночі

Вдень я ховаю за шторою суцільні більма

І співаю своїм демонам колискові:

Вони мають багато роботи в нічну зміну

І я горло рву, на шиї здуваючи вени

Без наспівів моїх вони погано сплять.

Лежать і жеруть, із темряви, мене поглядами

А за шторою картина не краще, в принципі:

Кривавий режим, картонна опозиція

«Громадянин другосортної епохи, гордо

Визнаю я товаром другого сорту

Свої найкращі думки і дням майбутнім

Я дарую їх як досвід боротьби з ядухою»

«Я сиджу в темряві

І вона не гірша у кімнаті, ніж темрява зовні»

«Я сиджу в темряві

І вона не гірша у кімнаті, ніж темрява зовні»

«Я сиджу в темряві

І вона не гірша у кімнаті, ніж темрява зовні»

«Я сиджу в темряві

І вона не гірша у кімнаті, ніж темрява зовні»

Я міг би там залишитися — біля дерева на Петрограду

Зі шлунком, повним коліс, недалеко від заправки

З порожньою пляшкою в руці, під ранок задубілий

До цього року на п'ять років уже молодший

Трава вкрита інеєм, листопад скінчиться незабаром

Я тінню міряю лікарняні коридори та кабінети психологів

Все виразніше розуміючи, не допомагає (не допомагає; не допомагає)

Я прокинувся у забрудненій куртці

У занюханому хостелі десь у Петербурзі

Я зіграти вчора намагався у жмурки

Запивав бухлом таблетки, шматок дурня

Овочею полежати на дурні

Добрий лікар мені запропонує тижнем пізніше

Але я рецепт його відправлю до скриньки

У мене інші плани, раз я вижив, все ж

(Не виходь із кімнати

Нехай тільки кімната здогадується, як ти виглядаєш

І взагалі, "incognito, ergo sum")

Як зауважила формі в серцях субстанція

Не виходь із кімнати, не говори з папарацці

Давай без усіх цих сліз на камеру

З перервами на рекламу, та коментарями спамерів

«Злийся обличчям з шпалерами, заприся, забарикадуйся

Від хроносу, космосу, еросу, вірусу»

«Я сиджу в темряві

І вона не гірша у кімнаті, ніж темрява зовні»

«Я сиджу в темряві

І вона не гірша у кімнаті, ніж темрява зовні»

«Я сиджу в темряві

І вона не гірша у кімнаті, ніж темрява зовні»

«Я сиджу в темряві

І вона не гірша у кімнаті, ніж темрява зовні»