Жвачка - Noize MC, Mewark

Память о тебе, как жвачка в волосах,

И, видимо, слишком глубоко в башке застряли корни.

Холодно в аду, нечем дышать на небесах,

Вселенной больше нет, но я о ней зачем-то помню.

Память о тебе, как жвачка в волосах,

И, видимо, слишком глубоко в башке застряли корни.

Холодно в аду, нечем дышать на небесах,

Вселенной больше нет, но я о ней зачем-то помню.

Мне бы этот прибор с яркой вспышкой из фильма "Люди в черном".

Я бы выкрутил реле на максимум и вообще все подчистую стер бы.

Очутился бы в незнакомом месте, ничего не понимая.

Не зная, кто я.

Лишившись потребности глушить препаратами фантомные боли.

Я бродил бы бесцельно по городу, ставшему вдруг спасительно чужим,

Не чувствуя зажимов подреберья.

Свободный, как выпущенный джинн,

Которому нет больше нужды рвать на себе волосы, пытаясь осуществить

Невыполнимые желания собственного внутреннего голоса.

Я написал бы себе записку с просьбой не пытаться узнать о прошлом,

Во избежание возможных рисков наврал бы в ней сам себе безбожно.

Если бы я кого-нибудь встретил, кто напомнил бы мне о забытом -

Я нажал бы еще на раз на кнопку.

Это так просто: "Вкл.", "Выкл.".

Память о тебе, как жвачка в волосах,

И, видимо, слишком глубоко в башке застряли корни.

Холодно в аду, нечем дышать на небесах,

Вселенной больше нет, но я о ней зачем-то помню.

Память о тебе, как жвачка в волосах,

И, видимо, слишком глубоко в башке застряли корни.

Холодно в аду, нечем дышать на небесах,

Вселенной больше нет, но я о ней зачем-то помню.

Пам'ять про тебе, як жуйка у волоссі,

І, мабуть, надто глибоко в голові застрягло коріння.

Холодно в пеклі, нічим дихати на небесах,

Всесвіту більше немає, але я про нього чогось пам'ятаю.

Пам'ять про тебе, як жуйка у волоссі,

І, мабуть, надто глибоко в голові застрягло коріння.

Холодно в пеклі, нічим дихати на небесах,

Всесвіту більше немає, але я про нього чогось пам'ятаю.

Мені б цей прилад із яскравим спалахом із фільму "Люди в чорному".

Я б викрутив реле на максимум і взагалі все повністю стер би.

Опинився б у незнайомому місці, нічого не розуміючи.

Не знаючи хто я.

Втративши потреби глушити препаратами фантомні болі.

Я блукав би безцільно містом, що раптом стало рятівно чужим,

Не відчуваючи затискачів підребер'я.

Вільний, як випущений джин,

Якому немає більше потреби рвати на собі волосся, намагаючись здійснити

Нездійсненні бажання власного внутрішнього голосу.

Я написав би собі записку з проханням не намагатися дізнатися про минуле,

Щоб уникнути можливих ризиків, набрехав би в ній сам собі безбожно.

Якби я когось зустрів, хто нагадав би мені про забуте -

Я натиснув би ще раз на кнопку.

Це так просто: "Увімк.", "Вимк.".

Пам'ять про тебе, як жуйка у волоссі,

І, мабуть, надто глибоко в голові застрягло коріння.

Холодно в пеклі, нічим дихати на небесах,

Всесвіту більше немає, але я про нього чогось пам'ятаю.

Пам'ять про тебе, як жуйка у волоссі,

І, мабуть, надто глибоко в голові застрягло коріння.

Холодно в пеклі, нічим дихати на небесах,

Всесвіту більше немає, але я про нього чогось пам'ятаю.