Мэйк сам нойз - Noize MC

Моя музыка всегда со мной,

Noize MC is always ready to make some noise!

От темных сил огражден звуковой стеной,

Непробиваемой, хоть и невидимой.

Я словно ввожу пароль длиной в тысячи символов,

Боясь в конце прочитать access denied.

Мню себя временами хакером прогрессивным:

Матрица почти взломана - Вавилон must die!

Еще чуть-чуть и можно уже нажать на Enter,

Экран загадочно горит под слоем отпечатков,

Это наивно, но я обожаю моменты,

Когда ноты и буквы становятся в нужном порядке,

Когда в картину складываются детали пазла,

Сознание - реактор, полный нагретой плазмы.

И верится в то, что наш странный мир -

Не просто пространство,

Застиранное временем до черных дыр.

Остановка.

Для пассажиров по соседству

Доносятся хэт-минусовки и обрывки текста.

- Выходите на следующей?

- Нет еще?

А мне вот надо!

Пингвины, вперед!

Штурмуем эскалатор!

Припев

Моя музыка всегда со мной,

Noize mc is always ready to make some noise!

От темных сил огражден звуковой стеной,

Непробиваемой, хоть и невидимой (х2 раза)

В этом городе времени всегда в обрез,

И трата его на дорогу от идеи до результата

Должна быть минимальной, мой путь трезв и краток.

Мне специально отведенных мест не надо,

И то что пока что лишь мне одному слышно,

Скоро станет в чьем-то плеере mp3-шкой,

Разорвет затишье в мелкие куски,

Чтоб у тоскливой тишины победить не вышло!

По страпоскопу вспышки на концерте грянет,

Кадрами клипы замелькают на экране,

На стекла автомобиля изнутри надавит

Приунывший воздух, в бок локтем толкнет динамик.

Как сосед в угаре, в кедах изношенных,

В центре зала в разгаре моша,

Под ломавещий бит и озверевший дисторшн,

Но это пока что лишь мои мысли,

Так будет позже!

Моя музика завжди зі мною,

Noize MC is always ready to make some noise!

Від темних сил огороджений звуковою стіною,

Непробивною, хоч і невидимою.

Я наче вводжу пароль довжиною в тисячі символів,

Боячись наприкінці прочитати access denied.

Мені себе часом хакером прогресивним:

Матриця майже зламана – Вавилон must die!

Ще трохи і можна вже натиснути на Enter,

Екран загадково горить під шаром відбитків,

Це наївно, але я люблю моменти,

Коли ноти та літери стають у потрібному порядку,

Коли в картину складаються деталі пазла,

Свідомість – реактор, повний нагрітої плазми.

І віриться в те, що наш дивний світ –

Не просто простір,

Застиране часом до чорних дірок.

Зупинка.

Для пасажирів по сусідству

Доносяться хет-мінусівки та уривки тексту.

- Виходьте на наступний?

- Немає ще?

А мені треба!

Пінгвіни, вперед!

Штурмуємо ескалатор!

Приспів

Моя музика завжди зі мною,

Noize mc is always ready to make some noise!

Від темних сил огороджений звуковою стіною,

Непробивна, хоч і невидима (х2 рази)

У цьому місті часу завжди в обріз,

І витрачання його на дорогу від ідеї до результату

Повинна бути мінімальною, мій шлях тверезий і короткий.

Мені спеціально відведених місць не треба,

І те, що поки що тільки мені одному чутно,

Скоро стане в чиємусь плеєрі mp3-шкою,

Розірве затишшя в дрібні шматки,

Щоб у нудної тиші перемогти не вийшло!

По страпоскопу спалаху на концерті гримне,

Кадрами кліпи замиготають на екрані,

На скло автомобіля зсередини натисне

Пригнуло повітря, в бік ліктем штовхне динамік.

Як сусід у чаді, в кедах зношених,

У центрі зали в розпалі моша,

Під ламаючий біт і озвірілий дисторшн,

Але це поки що лише мої думки,

Так буде згодом!