Денежный дождь - Noize MC, Comme-Il-Faut

Он начал накрапывать еле слышно с утра пораньше —

Сначала мелочью, чуть позже пошли первые бумажки

Бомжи завороженно подставляли небу грязные ладошки

В переходах осторожно замолкали гармошки

Железо со звоном ползло по водосточным трубам вниз

Монеты, переполняя карнизы, струями на асфальт лились

Люди дрались — к обеду капли стали серьёзней

Те, кто поумней, в ужасе валили за город, пока не поздно

Гремели грозы, но воздух пах не озоном, а краской —

Кто-то шутил про подбитый самолёт Дерипаски

Родители пытались прятать своих детей под навесами,

Но малыши настырно и резво под ливень лезли

Если бы ад был таким, праведников было бы больше —

Птицы борются куда гуманней за пригоршню крошек

Опустевшие магазины, сотни тысяч брошенных машин —

Некогда тратить, потому что время подбирать гроши…

Денежный дождь — леденящий депрессивный ливень

Когда он кончится, все станут добрей и счастливей

Не видно солнца за тучами цвета «металлик»

И нет неба — лишь ворох бумаги и стена стали

Денежный дождь — леденящий депрессивный ливень

Когда он кончится, все станут добрей и счастливей

Не видно солнца за тучами цвета «металлик»

И нет неба — лишь ворох бумаги и стена стали

Довольный собой, я отдаю салюты небу

Не будь дождя, богатым я бы не был

С ухмылкой на лице, пакет полный был монет, и

До дома доберусь, там прикину смету

В руках чемодан, но я отсюда не уеду

Пока так поливает, я спокойненько плюю на беды

Я с покойника ору и с той кареты

Что сиреной отвлекает от старательского дела

Дай только время и вот увидишь:

Вчерашний клерк превратится в зверя фондовой биржи

Потом запишем, потом сравним

Кто из нас больше смог собрать и унести

Поток не стих, восторг продолжал расти —

Бумагу и металл раскидывал он в стороны,

Но тут остыл, героя бросило в пот!

Диктор сказал: «Дождь по всей стране идёт»

Семя пустило росток неподалёку с сотней таких же

С годами чудо-цветок подрос, став красивее и выше

Хоть фотай и ставь на афишу или на обложку журнала

Ничего лишнего, ну прям эталон идеала

Кругом это всех удивляло, откуда такие красоты

И вскоре цветку стало мало пить обычную воду

Он будто бы ждал чего-то, верил, что чудо будет

Оно пришло, когда раздался звон и забегали люди

Монеты текли по стволу и стеблю прямо к корням

Дождь капал два дня под крики детей и визги дворняг

Он жадно впитал всё до последней копейки

Узнать в нём прежнего красавца можно было лишь мельком

Его листья нависли над всем что росло рядом

Спрятав от солнца и влаги мир, некогда ими богатый

Вокруг зелёного гиганта всё поросло сорняками

Теперь его поливают крупными деньгами

И с каждым разом полив становился обильней —

Лили на него ливнем евро, рубли и гривны

Пока в один день он не сломался под собственным весом

Всё началось шикарно, а кончилось не так помпезно

Денежный дождь — леденящий депрессивный ливень

Когда он кончится, все станут добрей и счастливей

Не видно солнца за тучами цвета «металлик»

И нет неба — лишь ворох бумаги и стена стали

Денежный дождь — леденящий депрессивный ливень

Когда он кончится, все станут добрей и счастливей

Не видно солнца за тучами цвета «металлик»

Він почав накрапувати ледве чутно з ранку раніше —

Спочатку дрібницею, трохи пізніше пішли перші папірці

Бомжі заворожено підставляли небу брудні долоні

У переходах обережно замовкали гармошки

Залізо з дзвінком повзло по водостічних труб вниз

Монети, переповнюючи карнизи, струменями на асфальт лилися.

Люди билися — до обіду краплі стали серйознішими.

Ті, хто розумніший, в жаху валили за місто, поки не пізно

Гриміли грози, але повітря пах не озоном, а фарбою

Хтось жартував про підбитий літак Дерипаски

Батьки намагалися ховати своїх дітей під навісами,

Але малюки настирливо і жваво під зливу лізли

Якщо б пекло було таким, праведників було більше –

Птахи борються куди гуманніші за жменю крихт

Спустілі магазини, сотні тисяч покинутих машин —

Нема часу витрачати, бо час підбирати гроші…

Грошовий дощ — льодяна депресивна злива

Коли він скінчиться, всі стануть добрішими і щасливішими

Не видно сонця за хмарами кольору «металік»

І немає неба — лише купа паперу і стіна стали

Грошовий дощ — льодяна депресивна злива

Коли він скінчиться, всі стануть добрішими і щасливішими

Не видно сонця за хмарами кольору «металік»

І немає неба — лише купа паперу і стіна стали

Задоволений собою, я віддаю салюти небу

Не будь дощу, багатим я би не був

З посмішкою на лиці, пакет повний був монет, і

Додому дістануся, там прикину кошторис

В руках валіза, але я звідси не поїду

Поки так поливає, я спокійненько плюю на біди

Я з покійника кричу і з тієї карети

Що сиреною відволікає від старительської справи

Дай тільки час і ось побачиш:

Вчорашній клерк перетвориться на звіра фондової біржі

Потім запишемо, потім порівняємо

Хто з нас більше зміг зібрати і забрати

Потік не стих, захват продовжував зростати—

Папір і метал розкидав він в сторони,

Але тут охолонув, героя кинуло в піт!

Диктор сказав: «Дощ по всій країні йде»

Насіння пустило паросток неподалік з сотнею таких же

З роками диво-квітка підросла, ставши красивішою і вище

Хоч фотой і став на афішу або на обкладинку журналу

Нічого зайвого, ну прямий еталон ідеалу

Навколо це всіх дивувало, звідки такі краси

І незабаром квітці стало мало пити звичайну воду

Він ніби чекав чогось, вірив, що диво буде

Воно прийшло, коли пролунав дзвін і забігали люди

Монети текли по стволу і стеблі прямо до коріння

Дощ капав два дні під крики дітей та вискли дворняг

Він жадібно ввібрав все до останньої копійки

Дізнатися в ньому колишнього красеня можна було лише миттю

Його листя нависло над усім, що росло поруч

Сховавши від сонця і вологи світ, колись ними багатий

Навколо зеленого гіганта все поросло бур'янами

Тепер його поливають великими грошима

І з кожного разу полив ставав ряснішим —

Ліли на нього зливою євро, рублі та гривні

Поки що в один день він не зламався під власною вагою

Все почалося шикарно, а скінчилося не так помпезно

Грошовий дощ — льодяна депресивна злива

Коли він скінчиться, всі стануть добрішими і щасливішими

Не видно сонця за хмарами кольору «металік»

І немає неба — лише купа паперу і стіна стали

Грошовий дощ — льодяна депресивна злива

Коли він скінчиться, всі стануть добрішими і щасливішими

Не видно сонця за хмарами кольору «металік»