18:30 - Noize MC

Пасмурный вечер, ни к черту погода

За что-то на меня в обиде природа

Я знал — ты опоздаешь, как глядел в воду

Джентльменские пятнадцать не для леди, по ходу

Бродом прохожие переходят лужи

Перепрыгивать без мазы — будет только хуже

Зонт не поможет, буду простужен

Перед таким потопом я безоружен

В телефоне голос не твой, но знакомый

Значит, ты по крайней мере не дома

Значит, уже едешь сюда

Но, как всегда, опоздаешь на полчаса

А я на это опять закрою глаза

Я про себя не ругаюсь и забил на дождь

Я ведь знаю, что ты все-таки придешь

Все таки придешь

Придешь

Мне не надо знать никаких причин

Не оправдывайся, просто промолчи

Я рад тебя видеть и это все

Остальное в себе смысла не несет

Я бы ждал и час, я бы ждал и два

Пусть хоть шторма девятый вал

Я плевал

Тысяча восемьсот секунд — пустяк

Это просто цифра, разве не так?

В пе-пе-пепельнице снова твой Давидофф

В коридоре пара грязных моих следов

Это все, что будет напоминать

О дожде и о том, что ты опять

Опять опоздала на полчаса

А я на это закрыл, как всегда, глаза

Я про себя не ругался и забил на дождь

Я ведь знал, что ты все-таки придешь

Все-таки придешь

Придешь

Придешь

Похмурий вечір, ні до біса погода

За щось на мене в образі природа

Я знав - ти спізнишся, як дивився у воду

Джентльменські п'ятнадцять не для леді, по ходу

Бродом перехожі переходять калюжі

Перестрибувати без мази — буде гірше

Парасолька не допоможе, буду застуджена

Перед таким потопом я беззбройний

У телефоні голос не твій, але знайомий

Виходить, ти принаймні не вдома

Значить, вже їдеш сюди

Але, як завжди, запізнишся на півгодини

А я на це знову заплющу очі

Я про себе не лаюся і забив на дощ

Адже я знаю, що ти все-таки прийдеш

Все-таки прийдеш

Прийдеш

Мені не треба знати жодних причин

Не виправдовуйся, просто промовчи

Я радий тебе бачити і це все

Решта в собі сенсу не несе

Я б чекав і годину, я б чекав і дві

Нехай хоч шторму дев'ятий вал

Я плював

Тисяча вісімсот секунд — дрібниця

Це просто цифра, чи не так?

У попе попільниці знову твій Давидофф

У коридорі пара брудних моїх слідів

Це все, що нагадуватиме

Про дощ і про те, що ти знову

Знову запізнилася на півгодини

А я на це заплющив, як завжди, очі

Я про себе не лаявся і забив на дощ

Адже я знав, що ти все-таки прийдеш

Все-таки прийдеш

Прийдеш

Прийдеш