Золотое пятно - Nautilus Pompilius

Будем друг друга любить

Завтра нас расстреляют

Не пытайся понять зачем

Не пытайся узнать за что

Поскользнемся на влаге ночной

И на скользких тенях что мелькают

Бросая тревожный след

На золотое пятно

Встань встань в проеме двери

Как медное изваянье

Как бронзовое распятье

Встань, встань в проеме двери

Когда-то я был королем,

А ты была королевой,

Но тень легла на струну

И оборвалась струна

И от святой стороны

Нам ничего не досталось

Кроме последней любви

И золотого пятна

Встань, встань в проеме двери

Как медное изваянье

Как бронзовое распятье

Встань, встань в проеме двери

Любитимемо одне одного

Завтра нас розстріляють

Не намагайся зрозуміти навіщо

Не намагайся дізнатися за що

Посковзнемося на нічній волозі

І на слизьких тінях що миготять

Кидаючи тривожний слід

На золоту пляму

Устань встань у прорізі дверей

Як мідна статуя

Як бронзове розп'яття

Устань, встань у прорізі дверей

Колись я був королем,

А ти була королевою,

Але тінь лягла на струну

І обірвалась струна

І від святої сторони

Нам нічого не дісталося

Крім останнього кохання

І золотої плями

Устань, встань у прорізі дверей

Як мідна статуя

Як бронзове розп'яття

Устань, встань у прорізі дверей