Mi patria es la humanidad - Nacha Guevara

El dolor es un ensayo

de la muerte que vendrá.

Y la muerte es el motivo

de nacer y continuar.

Y nacer es un atajo

que conduce hasta el azar.

Los azares son mi patria.

Mi patria es la humanidad.

Mi memoria son tus ojos

y tus ojos son mi paz.

Mi paz es la de los otros

y no sé si la querrán.

Esos otros y nosotros

y los muchos otros más,

todos somos una patria.

La patria es la humanidad.

El aliento es una brisa,

brisa un aire fraternal,

tantos aires son un viento,

tanto viento un huracán,

huracanes hay de olas

y las olas son el mar.

El mar es como mi patria.

Mi patria es la humanidad.

Tú con tus manos de hueso,

yo con mi vientre de pan.

Tú con tu germen de gloria,

yo con mi tierra feraz

y con mis pechos boreales.

Tú con tu caricia austral.

Tú y yo somos la patria.

La patria es la humanidad.

біль - це репетиція

про майбутню смерть.

І причиною є смерть

народитися і продовжувати.

А народитися – це ярлик

що веде до випадку.

Шанс – моя батьківщина.

Моя батьківщина – людство.

моя пам'ять - твої очі

і твої очі - мій спокій.

Мій спокій — це мир інших

і я не знаю, чи захочуть вони цього.

Ті інші і ми

та багато інших,

Ми всі одна країна.

Батьківщина – це людство.

Дихання — це вітерець

вітер братерське повітря,

стільки повітря - це вітер,

стільки вітру ураган,

урагани є хвилі

а хвилі це море.

Море, як моя батьківщина.

Моя батьківщина – людство.

Ти своїми руками з кісток,

я з моїм хлібним черевом.

Ти зі своїм зародком слави,

я з моєю родючою землею

і з моїми бореальними грудьми.

Ти своєю південною ласкою.

Ти і я - країна.

Батьківщина – це людство.