Versos sencillos (En vivo) - Nacha Guevara

Si ves un monte de espuma

Es mi verso lo que ves

Mi verso es un monte y es

Un abanico de plumas

Yo vengo de todas partes

Y hacia todas partes voy

Arte soy entre las artes

Y en los montes monte soy

Mi verso al valiente agrada

Mi verso breve y sincero

Es del vigor del acero

Con que se funde la espada

Con que se funde la espada

Vierte, corazón, tu pena

Donde no se llegue a ver

Por soberbia y por no ser

Motivo de pena ajena

Mi verso es como un puñal

Que por el puño hecha flor

Mi verso es un surtidor

Que da un agua de coral

Mi verso es de un verde claro

Y de un carmín encendido

Mi verso es un ciervo herido

Que busca en el monte amparo

Mírame, madre, y por tu amor no llores

Si esclava de mi edad y mis doctrinas

Tu mártir corazón llené de espinas

Piensa que nacen entre espinas, flores

Duermo en mi cama de roca

Mi sueño dulce y profundo

Roza una abeja mi boca

Y crece en mi cuerpo el mundo

Yo he visto al águila herida

Volar al azul sereno

Y morir en su guarida

La víbora del veneno

Oculto en mi pecho bravo

La pena que me lo hiere

El hijo de un pueblo esclavo

Vive por él, calla y muere

Vive por él, calla y muere

Yo sé de un pesar profundo

La esclavitud de los hombres

Es la gran pena del mundo

Hay montes y hay que subir

Los montes altos después

Veremos, alma, quién es

Quén te me ha puesto a morir

Mi verso al valiente agrada

Mi verso breve y sincero

Es del vigor del acero

Con que se funde la espada

Con que se funde la espada

Якщо ви бачите насип піни

Це мій вірш, що ви бачите

Мій вірш — гора, і вона є

віяло з пір'я

Я родом звідусіль

І скрізь, куди б я не був

Мистецтво Я серед мистецтв

А я в горах

Мій вірш радує сміливих

Мій короткий і щирий вірш

Це міцність сталі

З якою тане меч

З якою тане меч

Вилий, серце, свою печаль

Де не видно

За зарозумілість і за те, що не є

Причина чужого горя

Мій вірш як кинджал

Що кулаком зробив квітку

Мій вірш — постачальник

Що дає коралова вода

Мій вірш світло-зелений

І із запаленого карміну

Мій вірш — поранений олень

Що ви шукаєте в укритті

Дивись на мене, мамо, і за любов’ю своїм не плач

Якби раб мого віку і моїх доктрин

Твоє мученицьке серце наповнилося терном

Подумайте, що вони народжуються серед тернів, квітів

Я сплю на своєму кам'яному ліжку

Мій солодкий і глибокий сон

Бджола пасе мені рот

І світ росте в моєму тілі

Я бачив пораненого орла

Лети до безтурботної блакиті

І померти в його лігві

Отруйна гадюка

Захований у моїх браво грудях

Шкода, що мені боляче

Син рабського народу

Живи для нього, замовкни і помри

Живи для нього, замовкни і помри

Я знаю про глибокий жаль

Рабство людей

Це велике горе світу

Є гори і треба підніматися

Високі гори після

Побачимо, душа, хто є

Що змусило мене померти

Мій вірш радує сміливих

Мій короткий і щирий вірш

Це міцність сталі

З якою тане меч

З якою тане меч